З виступу Ю.Луценка на засіданні Комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності 16 березня 2016 року
Думаю, що ми маємо сьогодні прийняти заяву про відставку, бо Віктор Миколайович Шокін ніколи нічого не робив випадково. Ця людина давно сформувала себе як особистість, тому сподіватись на те, що він «передумає» буде, м’яко кажучи, неповагою до нього.
Стосовно результатів його роботи. Якщо ми уважно дивимось на надану інформацію, або відслідковуємо діяльність прокуратури вцілому, то ми побачимо, що вона дійсно змінюється. Саме при Шокіні почалися структурні зміни, і це забезпечило зміни і в сухій статистиці пред’явлених обвинувачень, і рішеннях судів, багатьох інших речах, які, на жаль, не робляться за революційним бажанням. Це процесуальні документи і процесуальні дії, які мають певний алгоритм.
Хочу звернути вашу увагу, що заочний суд, який розпочався над кількома десятками людей, що переховуються від покарання, тим не менше, не може розпочатися над Януковичем. І ми також бачимо, що Верховна Рада вже котрий місяць не може зняти проблему неадекватного сприйняття Інтерполом цього питання.
Тому якщо ставити це зауваження до Шокіна, то водночас його треба ставити й собі, бо ми до цього часу не можемо підтримати відповідний законопроект.
Якщо ми кажемо про повернення активів, то це є правда, що ГПУ, з моєї точки зору, не все зробила в цьому питанні. Але і ми з яким великим трудом дебатуємо ці подані законопроекти. Декілька вже відхилили і так і не ухвалили жодного позитивного рішення.
Так, насправді Віктор Миколайович Шокін один із керівників цілої системи, що є неефективною. Вся система – включно з парламентською.
Найбільшою проблемою Віктора Шокіна було те, що він погодився на реформу прокуратури і місцевих прокуратур без матеріального заохочення нових прокурорів. Перепрошую, але вахтерка в приватній вбиральні отримує більше, ніж місцевий прокурор. І це вина і Шокіна, бо він торік скоротив прокуратуру вдвічі, але все зекономлене ми з вами, шановні колеги, дозволили злизати в бюджет, і не дали можливості підняти зарплати в прокуратурі.
Ми похапцем голосували за бюджет, і в підсумку нормальні юристи не пішли за 2 тисячі гривень на місяць на конкурс. Лише 15 % тих, хто брав участь у конкурсі, були з поза меж прокуратури. Це й визначило результат.
Реформа прокуратури провалилася, і це правда. Провалилася в тім числі з вини тих, хто не забезпечив нормальне фінансування об’єктивній прокурорській людині. І тих, хто голосував за бюджет, і тих, хто мовчав на комітеті, і тих, хто завжди стояв на позиції критики будь-кого.
Отож моя позиція проста: подякувати Шокіну за те, що він зробив, а зробив він те, що міг. Особисто знаю Віктора Миколайовича, він робив усе, що міг. Все, що він не міг зробити, він не зробив. Людина не перескочила через свій потенціал. Тому йому треба по-людськи подякувати, в тім числі – за мудрість, за розуміння того, що непідтримка суспільства гарантує невдачу. Це й призвело його до написання заяви про відставку.
Це принципова і правильна позиція.
