Квартирні махінації: ОПГ “Фунтик” та “чорний нотаріус” в Дніпрі

Смутні часи завжди привертали, залучали і будуть залучати темних особистостей, спраглих нагріти руки через загальний безлад.У «лихі 90-і» на пострадянському просторі гриміла сумнівна слава рекетирів і мафіозі – а в наші дні «романтики з великої дороги» паяльнику і пістолету надають перевагу Господарському кодексу і бланку державного зразка. І, оскільки сучасні економічні пірати діють більш-менш інтелігентно, чи варто дивуватися появі в рядах «джентльменів удачі» «леді» з Дніпра?

Киянка Мирослава Іваненко (прізвище змінено з етичних міркувань), м’яко кажучи, здивувалася, коли, повернувшись з роботи в травні минулого року, знайшла в своїй квартирі на Оболоні непроханих гостей. Троє незнайомців – двоє чоловіків і жінка – заявили, що взяли житло Мирослави в оренду. Потрапити всередину їй не вдалося: за час відсутності пані Іваненко новоприбулі встигли змінити замки в дверях. Втім, зреагувала поліціїя і двері все-таки відкрили. Коли правоохоронці відвезли горе-квартирантів в райвідділ, Мирослава з подивом виявила: всі документи на квартиру безслідно зникли.

Власне кажучи, квартира на Оболоні належала не самій Мирославі, а її померлій бабусі. Всього літня жінка залишила після себе чотирьох спадкоємців: саму Мирославу, її мати, вітчима і молодшу сестру. Право власності вирішили не переоформляти, поки сестрі не виповниться 18. Така повільність сім’ю Іваненко і підвела. Через те, що законною власницею житла була покійна бабуся, «проблемна» квартира не значилася в майнових реєстрах. Цим скористалися зловмисники, які мали доступ до реєстру майнових прав. Незабаром з’ясувалося, що сумна доля спіткала не тільки Іваненко, але і ще 6 власників квартир — і це тільки Оболоні. У держреєстрі прав на нерухоме майно юристи виявили дивне рішення Дарницького суду, відповідно до якого 7 квартир в цьому районі визнані власністю якогось Юрія Литвиненка.

«Рішення це не просто суперечить чинному законодавству, воно має ознаки підробки: саме рішення датоване 2000 роком, і в той же час містить в собі посилання на норми законодавства, які були прийняті тільки в 2004 році», – говорить адвокат сім’ї Іваненко Анна Бачинська.Далі більше. Виявляється, загадковий Литвиненко нібито заборгував кіпрській офшорній фірмі “Навсікая Девелопмент ЛТД” (зареєстрованої, як не дивно, пізніше, ніж датована боргова розписка). І, як «чесний» боржник, в 2015-му році «розплатився» з «кіпріотами» нерухомістю – в тому числі і квартирою Мирослави. Далі фірма з сонячного острова провела з квартирою ще пару фіктивних угод (одну – на вигадану особу, другу – на підставну), і вже потім здала в оренду людям, яких Мирослава виявила у себе вдома травневого вечора 2016- го.

У наявності – нахабна шахрайська схема. В якій – серед підставних і фіктивних – проглядається все-таки одна реально існуюча особа. А саме – нотаріус, який засвідчував всі шахрайські операції. Звуть цю людину Анна Олегівна Павловська, а веде вона свою нотаріальну діяльність в славному місті Дніпро. Про її роль в історії з квартирними махінаціями в столиці пише, зокрема, видання «Дніпроград» в матеріалі “Пастка для Панні або “Чорні правники Дніпра”.

Через деякий час після скандалу з квартирою Іваненко, ім’я Анни Олегівни знову спливло в ЗМІ, зокрема видання «Верховенство права» повідало чергову історію шахрайства, яка сталася в Дніпрі. Олена Кушакова, повернувшись з роботи (знайомий початок!), виявила, що в її приватному будинку по вулиці Жуковського, 4, де дніпрянка прописана разом з п’ятьма своїми дітьми, орудують невідомі.

Якісь люди бадьоро і жваво переобладнали одноповерховий будиночок на двоповерховий офіс. В офіс заїхало приватне підприємство «Фунтик», що належить … Ганні Павловській, приватному нотаріусу. Як з’ясувалося згодом, «Фунтик» купив у підставної особи ще шість приміщень по всьому місту. А колишньому будинку Олени Кушаковгої рішенням місцевого суду привласнили нову адресу; це сильно ускладнило боротьбу багатодітній матері за свої права – ще б пак, адже у всіх документах значиться зовсім інша будівля, з іншим номером, так що: “руки геть від «Фунтика» і чесного нотаріуса Павловської!”

Як пізніше з’ясувалося, це не перша і не остання історія, в якій активну участь брала власниця «Фунтика» Ганна Олегівна. Так, в квітні минулого року вона зареєструвала угоду про купівлю-продаж квартири між жителем Дніпра Олександром Грінгаузом (покупцем) і Валентиною Проскурою (продавцем). І все б нічого, якби громадянка Проскура не вмерла ще в 2010-му (!) На Камчатці (!!), куди поїхала багато років тому (!!!). Скандал вийшов гучним, але зійшов нотаріуса з рук, хоча в пресі навіть публікувалися документи, що доводять аферу з «воскресінням мертвих».Ну і не можна не згадати гучну історію з рейдерським захопленням складського комплексу в Дніпрі, по вулиці Героїв Сталінграда, 147 Т, описану виданням «Антирейдер». Саме протиправні дії Анни Павловської, що в упор “не помітила” накладеного на склади судового арешту і зареєструвала фіктивну угоду, дозволили загарбникам «віджати» спірні приміщення.

Між іншим, саме на бланку приватного нотаріуса Павловської А. О. було складено заяву, написану від імені колишнього генерального директора ТМ «Обжора» (Донецьк) Євгенії Бурун. У даній заяві колишнього власника «Ненажери», екс-донеччанина, а нині депутата Київської облради В’ячеслава Соболєва обвинувачено у фінансуванні тероризму та незаконній діяльності на тимчасово неконтрольованих територіях. Причому сама Бурун в інтерв’ю «Комсомольській правді в Україні» рішуче спростовує своє авторство, і заявляє, що навіть не знайома з Павловською, і заявляє про намір відстоювати свої права і добре ім’я в суді. Втім, дивуватися тут нема чому: підробкою більше, підробкою менше – чи не все одно?

Справ, в яких фігурує «чорний нотаріус» Павловська, більш ніж достатньо для серйозного розслідування. Але якимось «дивом» одіозна мадам уникає уваги з боку державних мужів. А всі докази злочинних дій надприродним чином або губляться, або псуються. Наприклад, судове рішення, згідно з яким квартира Мирослави Іваненко перейшла підставній особі, виявилося … залито кров’ю. Чия кров пролилася в архіві Дарницького райсуду, хто пожертвував собою, щоб врятувати шахраїв від законного покарання – загадка, розібратися в якій намагалися навіть журналісти програми «Гроші».

А Ганні Олегівні і горя мало. Вона тим часом роздає бадьорі інтерв’ю на місцевих каналах в якості … волонтерки, що допомагає фронту. Та ще й від імені громадської організації «Сила Дніпра», близької до нинішнього мера Дніпра Бориса Філатова. Чи не це найвище заступництво оберігає від відповідальності за скоєне людину, яку за будь-яких інших умов давно засудили б на тривалий термін?

ПІК