Конституційний суд України відкрив нове провадження щодо конституційності норм Закону «Про очищення влади». Відповідна інформація міститься на сайті КСУ (http://ccu.gov.ua/doccatalog/document?id=297560).
Провадження відкрите ухвалою Колегії суддів КСУ за поданням Верховного Суду України від 25 грудня 2015. В поданні ВСУ просить визнати неконституційними положення частини третьої статті 4 закону «Про очищення влади», які передбачають застосування люстраційної заборони до особи у разі неподання нею у визначені строки заяви, передбаченої процедурою перевірки, та у разі повідомлення нею в заяві про застосування цих заборон. На думку ВСУ, зазначені положення суперечать гарантованому праву на рівний доступ до державної служби.
В документі зазначається, що підставою для конституційного подання стала ухвала Окружного адміністративного суду м.Києва, яку прийнято у справі за позовом екс-керівника Головного управління Міністерства доходів і зборів України в АР Крим Олександра Кондрашова стосовно скасування наказу про його звільнення. Відповідно до інформації з офіційного реєстру, який веде Міністерство юстиції, до Кондрашова було застосовано люстраційні заборони 16 березня 2015 року. Зазначимо, що відповідно до інформації, опублікованої Громадським люстраційним комітетом у грудні 2014 року, Олександр Кондрашов був у списку посадовців, чиї майнові декларації та люстраційні заяви приховувались ДФС в порушення вимог Закону «Про очищення влади».
При цьому, аргументуючи свою позицію, Верховний суд постійно посилається на проміжний висновок Венеційської комісії щодо Закону «Про очищення влади», і жодного разу — на остаточний, які суттєво різняться. Голова Ради ГО «Громадський люстраційний комітет» Олександра Дрік впевнена, що судді роблять це умисно з метою маніпуляції: «Використання проміжного висновку та ігнорування остаточного — це абсурд і маніпуляція. Це все одно що посилатись на закон, прийнятий у першому читанні, ігноруючи закон, ухвалений у другому читанні і в цілому».
Дрік нагадала, що Венеційська комісія оприлюднила свій остаточний висновок за півроку до зазначеного подання ВСУ – 19 червня 2015. Загалом схвальний остаточний висновок до Закону «Про очищення влади» став результатом піврічних консультацій з європейськими експертами, які визнали, що у процесі підготовки першого висновку Венеційська комісія не мала можливості відвідати Київ та/або обсудити закон з українською владою. Комісія також не мала доступу до пояснювального звіту до люстраційного закону, а неофіційний переклад цього закону, наданий за ініціативи Юлії Льовочкіної та Сергія Ківалова, містив неточності. Залучивши українську владу до конструктивного діалогу щодо вдосконалення цього закону, Венеційська комісія вирішила ухвалити висновок як проміжний, за яким послідував остаточний висновок.
«Судді чудово знають про остаточний висновок, як добре знають і те, що в ньому Венеційська комісія визнала право України проводити люстрацію за визначеною в Законі процедурою з урахуванням змін, які були внесені до парламенту після погодження з європейськими експертами, — зазначає Олександра Дрік. — Більше ніж річна епопея із розглядом люстраційного закону в Конституційному Суді, відкриттям зараз нового провадження і блокуванням прийняття змін до Закону у парламенті свідчить лише про одне: льовочкіни, бойки, лукаши, ківалови, вілкули та інші люстровані відповідно до Закону соратники Януковича готуються повернутись у владні кабінети. Єдине, що їм заважає — закон про люстрацію, тому вони й намагаються його скасувати через своїх людей в судах всіх рівнів, в тому числі Верховному та Конституційному. І допомагає їм в цьому вже нинішній Президент, який саботує люстрацію та реформу судової системи».
Довідка
Закон «Про очищення влади» набув чинності 16 жовтня 2014 року. Відповідно до норм цього Закону передбачено очищення державних, правоохоронних, судових органів від посадовців, які перебували на вищих посадах в часи економічних злочинів Віктора Януковича та розстрілів Євромайдану, намагаються приховати майно, набуте під час державної служби, чи яке можуть пояснити, а також працювали/навчались в КДБ.
Пленум Верховного суду двічі (17 листопада 2014 та 16 березня 2015) звертався до КСУ з поданням щодо перевірки Закону «Про очищення влади». З аналогічним зверненням до КСУ звернулись 47 народних депутатів від «Опозиційного блоку», які також просили скасувати люстрацію, суб’єктами якої є майже половина з них. Усі три подання КСУ об’єднав в одне провадження.
У квітні 2015 КСУ почав розгляд конституційності положень Закону «Про очищення влади», провів за рік три усних слухання, але так і не ухвалив рішення, що є порушенням строків. 22 березня 2016 року Конституційний Суд України оголосив про перехід до закритої частини пленарного засідання для прийняття рішення у справі щодо конституційності положень Закону «Про очищення влади». Під час цього засідання Конституційний Суд відхилив клопотання про відвід 6 суддів, які мають конфлікт інтересів при розгляді люстраційного закону, що є порушенням вимог антикорупційного законодавства.
У понеділок, 11 квітня, Громадський люстраційний комітет направив до Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України та Національної поліції Україні заяви з вимогою притягнути суддів КСУ до відповідальності через порушення Закону «Про запобігання корупції» під час розгляду люстраційного закону.
Третина чинного складу КСУ — ті самі судді, які з 2010 по 2013 рік ухвалили щонайменше 5 рішень, які дозволили «Партії регіонів» на чолі з Януковичем отримати повний контроль над всіма гілками влади: сформувати парламентську більшість, надати майже необмежені повноваження Президенту, замінити все керівництво центральних органів виконавчої влади, обмежити право особи на захист в суді своїх інтересів, «вручну» регулювати рівень соціальних виплат і унеможливити проведення місцевих виборів в Києві. Два роки судді перебувають під слідством Генеральної прокуратури, яка підтвердила наявність у справі доказів про вчинення ними кримінального правопорушення, результатом якого стало захоплення влади Януковичем у неконституційний спосіб.
З повагою,
команда Громадського люстраційного комітету