У наш час волонтерами стають навіть вчені. Одну з таких груп під назвою «Борей» створив доктор хімічних наук, винахідник кількох медичних препаратів Петро Манорик. Улітку минулого року він зібрав у Інституті фізичної хімії ім. Л.Писаржевського НАН України волонтерську групу із науковців, лікарів та інструкторів тактичної медицини і взявся за експерименти. А нещодавно науково-дослідний центр «Борей» уже звітував про успішне завершення свого першого проекту – створення гемостатичного (кровоспинного) медичного засобу «Кровоспас».
Під керівництвом Петра Манорика над проектом працювала велика група ентузіастів: молоді вчені Ігор Цурупа, Світлана Сотник, Ярослав Кишеня, кандидат медичних наук Володимир Гранич, лікарі-травматологи й інструктори з польової медицини Вадим Мазевич та Ігор Гайович. У вільний від роботи час власним коштом вони аналізували близько 100 медичних засобів. Експерти вивчали, як швидко препарати вступають в контакт з кров’ю, заповнюють порожнину рани та формують згусток. Для дослідів їм самим довелося стати донорами.
Винайдений і вже апробований «Кровоспас»», за словами Петра Манорика, призначений для зупинення так званої критичної кровотечі. Далеко не всі подібні препарати пристосовані для миттєвого порятунку стікаючого кров’ю пораненого бійця. Артеріальну кровотечу зупинити дуже складно. Хіба що треба перетягнути поранену кінцівку джгутом. Але якщо джгут буде довго стискувати руку чи ногу, то можливо життя людини і буде врятовано, але є ризик втратити самі кінцівки. Тому потрібні засоби, здатні без джгута зупиняти кровотечу. Той же Сelox (британський гемостатичний препарат), той же QuikClot (гемостатичний препарат, який використовується збройними силами США) це власне одні з небагатьох засобів, придатних для цього. Але вони надто дорогі. В США QuikClot коштує близько 25 доларів, а поки він дійде до нас ціна буде вже 40-45 доларів. А такий засіб має бути в індивідуальній аптечці кожного бійця. Тож потрібний свій вітчизняний аналог. Дешевий і доступний.
Як стверджують розробники, «Кровоспас» має значні переваги над аналогічними засобами Сelox і QuikClot. Він викликає виникнення фібринів нитки, з якої починається згортання крові, уже на 35 секунді, а той же QuikClot лише на 120 секунді. Новий засіб зберігає свої якості, герметичність упаковки і стерильність при зберіганні, перевезенні, використанні у складних кліматичних умовах (від —40 до +50 градусів за Цельсієм при вологості, що перевищує 95%).
Нині йдуть перемовини з Борщагівським фармацевтичним заводом про виготовлення першої партії препарату. Остаточну вартість препарату визначить завод. На сьогодні вартість реактивів і носіїв необхідних для однієї упаковки – 17 гривень. Це хороша ціна, враховуючи курс долара. Попит цивільних на цей засіб буде навіть більшим, ніж військових і силових структур. Він знадобиться хірургам, його повинен мати в аптечці кожен автомобіліст.
Заявки на отримання патентів винахідники «Кровоспасу» уже подали. За прогнозами розробників, їхній препарат може з’явитися в індивідуальних аптечках українських військовослужбовців уже влітку.
Сергій Горицвіт
