Завдяки нещодавньому українському контрнаступу на північ від Лимана ситуація навколо Святогірська змінилася: якщо раніше місто було зоною бойових дій, то тепер воно розташоване на відстані понад 20 км від найближчої території, контрольованої російськими військами.
Це виводить місто за межі досяжності більшості видів ствольної артилерії та робить його віддаленішим від підконтрольних РФ територій більш ніж удвічі порівняно зі Слов’янськом і Краматорськом.
Це вкрай позитивний момент для українських сил у Лимані, адже раніше постачання міста здійснювалося виключно через понтонні переправи на річці Сіверський Донець (усі звичайні мости там зруйновано) або за допомогою безпілотників. Тепер же місто можна забезпечувати через Святогірськ, який слугує тиловим логістичним вузлом, а також автошляхами з боку Харківської області.
Отже, цей контрнаступ не лише суттєво послабив тиск на Слов’янськ (на півдні) та Борову (на півночі), а й значно полегшив оборону Лимана. Як і будь-яка контрнаступальна операція, ця подія має важливу інформаційно-пропагандистську складову, проте вона також має реальне значення на оперативному рівні — більше, ніж контратаки на інших ділянках фронту.
