14 січня відбувся круглий стіл на тему «Кому і чому заважає ЗНО: роль незалежного оцінювання в українській освіті». Питання постало після заяв віце-спікера Ігоря Калєтніка щодо необхідності скасування зовнішнього незалежного оцінювання. Під час круглого столу експерти та представники студентських організацій однозначно погодились, що зовнішнє незалежне оцінювання повинно залишатись ключовим елементом вступної кампанії. Безперечно, тестування має певні недоліки, проте наразі ЗНО залишається єдиним механізмом вступу, котрий користується підтримкою населення та дозволяє найбільш об’єктивно оцінювати знання абітурієнтів,
Директор Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна навела дані останніх соціологічних досліджень, котрі чітко засвідчують, що впроваджена з 2008 року система вступу до вищих начальних закладів за результатами зовнішнього незалежного ЗНО підтримується переважною більшістю населення України, причому ця підтримка з роками зростає: у грудні 2008 року її підтримували 42% населення (не підтримували 34%), у жовтні 2012 р. – 49% (не підтримували – 27%). У «цільовій» групі (з-поміж тих, хто мав відношення до вступу до вишів за результатами ЗНО), підтримка істотно вища: за останніми даними підтримують вступ з ЗНО – 62%, не підтримують – 26%. Важливим є те, що зовнішнє незалежне оцінювання позитивно оцінюється прихильниками різних політичних сил.
Експерт прокоментувала, що «населення достатньо високо оцінює можливості ЗНО, вважаючи основними позитивами те, що воно ставить усіх у рівні умови, дає змогу обдарованим дітям вступити до будь-якого ВНЗ, стимулює учнів вчитися та зменшило рівень корупції при вступі до ВНЗ. Більшість населення налаштована проти пропозиції, щоб при вступі до ВНЗ до результатів ЗНО та балу атестату додавався вступний іспит, який проводитимуть ВНЗ, вважаючи, що це призведе до корупції при вступі.»
Експерт програми Альянсу сприяння зовнішньому тестуванню в Україні Володимир Ковтунець розповів про результати дослідження якості прийому до вищих навчальних закладів. «Методами математичної статистики, якими в усіх провідних державах світу досліджують ефективність системи вступу до вищих навчальних закладів, показано, що зовнішнє незалежне оцінювання в Україні забезпечує оптимальний відбір студенів до вищого навчального закладу. В той же час математичними методами доведено, що проведення вступних випробувань у вищих навчальних закладах (вступний з іноземної мови у 2008 році, творчі конкурси у 2009 році на журналістику та архітектуру) об’єктивно погіршують конкурсний відбір студентів. Тобто, без проведення вузівських вступних випробувань (а лише за результатами ЗНО) у цих випадках ВНЗ могли б отримати загалом кращий набір студентів. Ці результати, отримані вченими НАПНУ, УЦОЯО, USETI, за підтримки Спілки ректорів вищих навчальних закладів України, не були ніким спростовані.»
Голова Комітету з питань науки та освіти Верховної Ради України Лілія Гриневич зазначила, що такі заяви окремих депутатів свідчать таке: «По-перше, про лобіювання ними корупційних інтересів; по-друге, про спроби відвернути увагу суспільства від справжніх проблем, зокрема, економічних та управлінських, від яких потерпає сфера освіти; а по-третє, виявляє їх спроби маніпулювати статистичними даними і громадською думкою. Проте такі заяви виявляють потребу професійної дискусії із залученням усіх зацікавлених суспільних груп. Саме тому, на засіданні Комітету було прийняте рішення про комітетські слухання щодо законодавчого забезпечення розвитку вищої освіти, одним з питань якого стане питання про роль та удосконалення зовнішнього незалежного оцінювання.»
Пані Гриневич додала: «Зовнішнє незалежне оцінювання залишається незахищеним, допоки не матиме законодавчого врегулювання. Тому, у внесеному від трьох опозиційних сил «ВОБатьківщини», «Удару» і «ВО Свободи» проекті закону «Про вищу освіту»(№1187-1) цьому питанню присвячено велику увагу. Наприклад, врегульовано статус зовнішнього оцінювання, особливості залучення працівників до його підготовки і проведення, питання захисту інформації, доступу до знеособленої бази даних для проведення аналізу результатів і т.д. У законопроекті запропоновані також нові правила використання результатів зовнішнього оцінювання при вступі до вищих навчальних закладів. Зокрема, до виключного права вишів належить вибір предметів, з яких будуть зараховуватися результати ЗНО, та встановлення коефіцієнтів їх зарахування, при цьому результати навчання у середній школі не повинні перевищувати 10 відсотків від максимальної суми конкурсного балу, за яким відбувається зарахування. Ми також передбачаємо розвиток тесту загальної навчальної компетентності, який вирівняє шанси тих абітурієнтів, хто не мав доступу до якісної середньої освіти.»
Директор Українського центру оцінювання якості освіти Ірина Зайцева вказала на непрофесійність заяви пана Калєтніка: “Наведені дані про те, що 80 відсотків учнів не підтримують ЗНО, незрозуміло, звідки взяті. Вочевидь, що не було ніякого фахового обговорення цього питання.” Пані Зайцева також зазначила, що існують проблеми зі ЗНО, першочергово пов’язані з хронічним недофінансуванням. Директор УЦОЯО висловила сподівання, що спільно з головою профільного комітету Лілією Гриневич вдасться упорядкувати питання проведення ЗНО та законодавчо його закріпити.
На думку директора Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти Ігоря Лікарчука однією із можливих причин появи заяв щодо необхідності скасування ЗНО стали негативні тенденції, що склалися в цій системі упродовж останніх кількох років. «Вони зумовлені тим, що технологія проведення оцінювання, основні методологічні та організаційні засади формування тестових завдань не змінювались, починаючи із 2006 року. В Українському центрі оцінювання якості освіти значно погіршилися умови роботи працівників, занедбано формування Банку тестових завдань, що і стало причиною скорочення кількості завдань у тестах із історії України та фізики у 2013 році; не запроваджено тест загальних навчальних компетенцій (ТЗНК), не розробляються різнорівневі тести з української та іноземних мов, математики, історії України; не створені навчально-методичні центри зовнішнього оцінювання у обласних та великих районних центрах. Відсутність змін у технології проведення ЗНО дає можливість його учасникам використовувати різноманітні джерела отримання інформації під час складання тестів, включаючи електронні. УЦОЯО подібному явищу не може нічого протистояти, окрім епізодичного застосування металошукачів.»
Директор ЦОМ Павло Полянський зазначив, що скасування ЗНО й повернення до вступних екзаменів остаточно поховає залишки рівного доступу до вищої освіти й спричинить системні згубні наслідки. По-перше, знову утвориться розрив між тим, чому і як дітей навчатимуть у школі, й тим, що і у якій формі від них вимагатимуть при вступі до ВНЗ. По-друге, унеможливлюється загальнонаціональний моніторинг якості освіти. Школи виправдовуватимуться тим, що, мовляв, вони добре підготували випускників, але корупція при вступі зачинила перед ними двері університетів. Виші ж пояснюватимуть низьку якість підготовки студентів ти, що, мовляв, вони отримали «слабких випускників шкіл». По-третє, вступників позбавляють права вступу до декількох ВНЗ (зараз – 5) та на декілька спеціальностей (зараз до 3-х у кожному ВНЗ), оскільки абітурієнт фізично не зможе одночасно здавати вступні екзамени в різних ВНЗ і в різних містах. По-четверте, для сильних вступників з незаможних родин вступні екзамени з їх «суб’єктивним фактором» стануть шлагбаумом перед престижними ВНЗ і спеціальностями; їх «спрямовуватимуть» до закладів професійно-технічної освіти. По-п’яте, ЗНО є економічно вигідною і зручною формою для вступників та їх батьків: не потрібно оплачувати в період вступної кампанії, оренду квартир у містах вступу, вартість квитків для приїзду на кожний окремий іспит тощо. По-шосте, вступні екзамени потребуватимуть значних коштів для оплати праці екзаменаторів, енергоносіїв тощо. Ці та інші явні й приховані загрози свідчать, що ініціатори повернення вступних екзаменів мають намір остаточно скасувати європейські обрії української вищої освіти і повернути її на десятиріччя назад. П.Полянський вважає, що слід не знищувати ЗНО, а удосконалювати його, утверджувати принципи університетської автономії, вільної траєкторії навчання студентів, переходити до принципу «гроші ходять за учнем та студентом».
Директор Центру дослідження суспільства Інна Совсун звернула увагу на питання фінансування ЗНО та освіти загалом: «Якщо представники парламентської більшості турбуються про додаткові витрати абітурієнтів на проїзд чи переймаються щодо якості тестів, то треба розуміти, що ці проблеми не можливо вирішити без збільшення фінансування. Натомість ми спостерігаємо протилежні кроки. Фінансування роботи Українського центр оцінювання якості освіти у бюджеті на 2013 рік складає 113 мільйонів гривень, що на 4,8 мільйони менше ніж у 2012 році. При цьому видатки на утримання Верховної Ради у 2013 році буде збільшено на 66 мільйонів гривень. Якби додаткове фінансування, спрямоване на Верховну Раду, було направлено на проведення ЗНО, це збільшило б бюджет УЦОЯО на 58%. Це дозволило б розробити більш якісні тести, повернути відкриту частину у тести з математики, тим самим підвищивши якість отримуваних результатів тощо. Те саме стосується системи освіти загалом: видатки Міністерства освіти і науки, молоді та спорту на 2013 рік буде скорочено на 7,7% порівняно з минулим роком. Зважаючи на це, розмови про підвищення якості освіти в умовах скорочення фінансування, виглядають щонайменш непослідовними з боку представників парламентської більшості.»
Представник студентської профспілки «Пряма дія» Остап Кучма зазначив, що студентство однозначно підтримує ЗНО і більшість студентів відчули на собі переваги саме такої системи вступу. Остап Кучма зазначив, що це не перша спроба провести непопулярні рішення і додав: «Студентство уже показало, що може протистояти реформам, котрі можуть зашкодити розвиткові галузі освіти під час протягування законопроекту про вищу освіту. Впевнений, що у випадку намагання скасувати ЗНО і студенти, і абітурієнти знову зможуть мобілізуватися для того, щоб відстояти власні інтереси.»
Received: from cedos.org.ua Mon, 14 Jan 2013 06:05:11 -0800 (PST)
