Сьогодні батальйон «Азов» у відповідності до оперативно-тактичного плану, затвердженого штабом АТО, взяв участь у звільненні передмістя Донецька. Метою цієї операції ставилося захоплення плацдарму та створення умов для зосередження на даній ділянці фронту сил, достатніх для подальшого звільнення Донецька. Скажу відразу, що бойову задачу нами виконано.
Не превеликий жаль не обійшлося без втрат. Під час штурму Мар’їнки, який здійснювався силами підрозділів МО та МВС, на фугасі підірвався танк механізованої бригади МО. Танк особливо не постраждав. Однак, вибухом було поранено дев’ять наших хлопців. Один із них, на жаль, помер. Поранення інших також вкрай важкі, радіокерований фугас був потужним, закладався професійно. Тобто можна говорити про високий рівень професіоналізму окупантів.
Після того, як нами було знищено декількох снайперів та ліквідовано основну частину живої сили противника, яка була зосереджена у цьому укріпрайоні, силами АТО укрпірайон було розсічено на дві частини і ми здійснили зачищення міста у напрямках на схід і на захід від лінії розсічення. Зачищення відбувалося досить важко, оскільки майже одразу по місту почали працювати «гради» та міномети крупного калібру. При чому працював арткоригувальник. Він був убитий у подальшому у ході бою.
Після того як ми повністю оволоділи Мар’їнкою, було прийняте рішення захопити укріплений блокпост, який розташований між Мар’їнкою і наступним населеним пунктом. Підходам до блокпосту перешкоджала велика кількість будинків. Перший штурм механізованої бригади за участі «Азова», виявився невдалим, однак внаслідок цього штурму великих втрат зазнала жива сила противника. Мова йде про десятки убитих і поранених.
У подальшому, під час перегрупування наших сил з-за будівель, розташованих вздовж дороги до вказаного блокпосту, окупантами було відкрито масований кінжальний вогонь. При цьому, одночасно і по нас і по групі в засідці ворогом було відкрито вогонь з мінометів та «градів». Іншими словами, противник бив по своїх.
Слід відзначити, що увесь батальйон «Азов» під час цієї операції зі знищення блокпоста зазнав людських втрат чотирма легко пораненими.
При цьому, ми знищили їхнього снайпера, знищили практично всю засадну групу. Тому врешті решт хлопці змогли просунутися далі у напрямку блокпосту.
Загалом же можна говорити про те, що Мар’їнка наразі перебувє під повним контролем українських сил.
Андрію, оцініть будь ласка якість координації між різними частинам та підрозділами, які брали участь в операції.
Я вважаю, рівень координації є досить високим. При цьому, себе виправдовує пряма горизонтальна координація замість координації через штаби сил операції.
Повертаючись до наших втрат, хочу сказати, що буквально кожну втрату ми сприймаємо як особисту трагедію, оскільки «Азов» не просто міліцейський батальйон. Азов це – бойова сім’я.
Під мінометним вогнем, під обстрілом «градами», маючи професійного підготовленого супротивника, батальйон зміг справитися із поставленою задачею. Було взято під контроль та зачищено важливий населений пункт. Продовжити наступ нам перешкодила не стільки втома, від якої ми всі буквально валимося з ніг, і не стільки противник, а банальне настання темноти і потреба уточнення розвідданих.
Які проблеми забезпечення виявив сьогоднішній бій?
Завдяки допомозі народу і держави ми достатньо озброєні на рівні стрілецької зброї. Однак ми продовжуємо залишатися надлегким батальйоном з точки зору комплектації бронетехнікою та важким озброєнням. Відтак, ми можемо працювати у таких умовах як населений пункт чи підходи до нього, виключно за сприяння бронетехніки та важкого озброєння армії.
За наявності більш серйозного озброєння та бронетехніки набагато більше оперативно-тактичних задач нам буде до снаги. Хочеться аби люди на горі, ті від кого залежить прийняття відповідних рішень, почули це.
І головне, що хотілося би донести до керівництва країни. Сьогодні загинув хлопець. Чудовий боєць, чудовий товариш. Він був росіянином за національністю, росіянином за громадянством. Як російський націоналіст, за свої переконання він перебував у розшуку у своїй країні. Не він один такий. Таких багато у наших лавах. Мені хотілося би, аби у пам’ять про нашого загиблого товариша, українська влада поставилася до російських добровольців із повагою, а не з підозрою і спробами депортувати з нашої країни. У той час як, у нашій країні є тисячі зрадників, ці люди ціною власного життя доводять свою вірність ідеалам української державності.
Насамкінець, звертаючись до всіх добровольців хочу сказати, що замість ховатися від воєнкомату, замість марнувати час в офісах ви взяли до рук зброю і творите історію.
Ви – краще, що є в українського народу! За вами майбутнє!
Слава Україні!
Нам же залишається привітати Вас із тридцятип’ятиріччям, які Ви, як і личить бойовому командирові, зустріли на передовій. Героям Слава!
Інформаційна служба Соціал-Національної Асамблеї
