Зрозумівши, що процес декомунізації неминучий, Одеська міська рада взялась за його імітацію, порушуючи закон. Про це заявив голова Одеської обласної організації ВО «Свобода» Павло Кириленко, коментуючи результати громадських слухань, що були організовані міськрадою.
Ці слухання щодо перейменування вулиць свободівець назвав проплаченим політичним збіговиськом. «Основна маса зібраних осіб на тому заході, висловлюючись сучасним сленгом, були «ватниками». Тому учасники, які пропонували увічнити у топоніміці міста українських героїв, одразу наштовхнулись на вереск, в тому числі і з боку членів історико-топонімічної комісії. Останні, до слова, давно відомі своїми російсько-імперськими поглядами. Як наслідок – серед переліку назв вулиць, що були винесені на громадські слухання, не було жодної, яка б уособлювала державницький зміст. Більше того, деякі вулиці названі на честь осіб, чия діяльність підпадає під дію законів про декомунізацію, члени комісії відмовляються перейменовувати. Серед них – Жукова, який відзначився чисельними наказами про розстріли червоноармійців, мародерством на окупованих територіях Німеччини та брав участь у придушенні Угорської революції 1956 року; Терешкової, яка брала участь у подіях окупації Криму у 2014 р.; Петровського – одного із ініціаторів створення ВЧК та організації Голодомору 1932-1933; Галана – автора пропагандистських фальсифікаторських публікацій, у яких піддавав цькуванню український визвольний рух та звеличував сталінський режим; комуністичних діячів Чапаєва, Щорса. Загалом, за підрахунками істориків, таких об’єктів топоніміки – 67. У списку ж міської ради – лише 17» – зазначив Павло Кириленко.
Він також нагадав, що 1 березня Одеська «Свобода» подала голові обласної державної адміністрації Міхеїлу Саакашвілі пропозиції щодо нових назв вулиць, розроблених групою у складі істориків, краєзнавців, громадських та політичних активістів. Серед запропонованих найменувань – вулиці Євгена Коновальця, Степана Бандери, Романа Шухевича, Івана та Юрія Лип, Гетьмана Мазепи, Івана Луценка, Князя Святослава, Січових стрільців, Героїв Крут, Максима Чайки, де Волана.
Час відведений для Одеської міської ради на перейменування вулиць вийшов 21 лютого. Відтепер зміна назв об’єктів топоніміки відповідно до закону про декомунізацію має здійснюватись розпорядженням очільника ОДА з урахуванням пропозицій громадськості, науковців та рекомендацій Українського інституту національної пам’яті.
Міхеїл Саакашвілі підписав розпорядження «Про демонтаж пам’ятників і пам’ятних знаків комуністичного тоталітарного режиму». Воно датоване 29 березня, при цьому місцеві керівники зобов’язані відзвітувати про його виконання вже 4 квітня. У доданому до розпорядження списку значаться близько 40 монументів Леніну, пам’ятники Василю Чапаєву, Григорію Котовському, Феліксу Дзержинському, Миколі Щорсу, Михайлу Фрунзе, Максиму Горькому, а також деякі написи, наприклад, «Збудовано на честь 100-річчя В.І. Леніна» і кілька зображень серпа і молота. Лідером за кількістю символіки тоталітарного режиму став Тарутинський район. Тут лише пам’ятників Ленину дев’ять, а об’єктів для ліквідації – 13. Контролювати виконання розпорядження Саакашвілі вирішив особисто.
Але як констатують свободівці, топонімічна комісія міськради повністю ігнорувала їхні пропозиції на перейменування вулиць. А з вини обласної ради невизначеною залишається і доля мавзолею Григорія Котовського в місті Котовськ. Тож 6 квітня Одеська обласна організація ВО «Свобода» надіслала нове звернення до голови ОДА Міхеїла Саакашвілі щодо його демонтажу. Свободівці наголошують, що мавзолей із забальзамованим тілом комуністичного діяча, бандита та командира червоноармійських грабіжницьких загонів Котовського є пам’ятником тоталітарного комуністичного режиму, тому підлягає ліквідації. Самі ж останки тіла комбрига, на їхній погляд, доцільно поховати в землі.
Сергій Горицвіт
