Експерти Інституту масової інформації розробили поради журналістам, про що не варто писати, якщо ви працюєте у зоні бойових дій. Рекомендації, представлені нижче, розроблялись на основі правил співпраці ЗМІ з американською армією, та після консультацій з досвідченими українськими журналістами-міжнародниками.
Наприклад, експерти ІМІ зазначають, що оприлюднення деякої інформації, наприклад, про плани військових операцій, точну чисельність військових підрозділів, про рятувальні операції є не просто неетичною, а може зашкодити в реальному житті. Таких обмежень не дуже багато, і якщо виникають сумніви, краще проконсультуватися з більш досвідченими колегами, своєю редакцією або медіаорганізаціями.
В ІМІ також наголошують на важливості захисту не лише інформації, а й фізичної безпеки журналістів, що працюють в гарячих точках. «Наявність хорошого бронежилета, каски та особистої аптечки, якою ви вмієте користуватися, — це мінімум! На жаль, цього дотримуються далеко не всі журналісти, оператори, фотографи й фіксери. І досі деякі центральні телеканали, які належать медіаолігархам, відправляють своїх журналістів у зону АТО без захисного обладнання, й журналіст шукає його сам через знайомих. Це неприпустимо, й це ганьба для великих редакцій. Навіть якщо вам надали військового як охорону — розраховувати треба лише на власні сили та інтуїцію, адже будь-яка охорона гарантує захист лише до другого пострілу», — наголошує експертка ІМІ Ірина Чулівська.
Нагадаємо, Інститут масової інформації ще з часів Євромайдану видає журналістам у безкоштовну оренду засоби особистого захисту — бронежилети і каски — для роботи в гарячих точках.
Завантажити інфографіку хорошої якості можна на сайті ІМІ.
