Урочисті заходи з нагоди 199-річчя від дня народження громадського діяча, автора мелодії Державного Гімну України отця Михайла Вербицького відбулися 4 березня в селі Млини Підкарпатського воєводства (Республіка Польща).
Розпочалися вони Панахидою у церкві Покрови Пресвятої Богородиці, де отець Михайло Вербицький був парохом. Потім відбулося покладання квітів до його могили у каплиці-пантеоні, що неподалік від церкви. Від Львівської обласної ради квіти до могили творця Державного Гімну України поклав депутат Остап Стахів. Біля могили громадськість урочисто виконала Славень України.
Також до участі в заходах на честь Михайла Вербицького долучилась делегація з Львівщини: члени суспільно-культурного товариства «Надсяння» під керівництвом Володимира Середи, члени товариства «Лемківщина», делегація з Яворівського району.
У своєму виступі під час урочистостей депутат Львівської обласної ради Остап Стахів зазначив, що Гімн України у всі часи був наснагою та натхненням для мільйонів борців за волю України. «Слова Державного Гімну надихали у важких боях з ворогами Української держави і Січових стрільців, і воїнів УПА. Зі словами Славня на устах прощались із життям Герої-крутянці. Славень Української держави відіграв велику духовну роль і в час Революції Гідності. Слова «Ще не вмерла України…» лунали на Майдані кожної години. Люди, які стояли на барикадах, відчували за плечима велику могутність українського народу. Це давало їм певність в тому, що треба стояти, аби визволити Україну від того духовного рабства, в якому вона томиться», – сказав депутат обласної ради.
Остап Стахів також відзначив, що український Славень увійшов у книгу рекордів Гіннеса як найбільш заспіваний гімн впродовж короткого часу (протягом Революції Гідності).
Довідка.
Отець Михайло Вербицький – видатний композитор, громадський діяч, автор Державного Гімну України «Ще не вмерла України…» – народився 4 березня 1815 року у селі Явірник-Руський, Надсяння, де його батько Михайло був священиком.
У 1828 році при перемишльській Катедрі Владика Іван Снігурський заснував хор, а згодом і музичну школу, в яких співав і навчався МихайлоВербицький. Важливе значення для формування Вербицького як композитора мав репертуар хору, в якому були як твори віденських класиків Й. Гайдна, В. А. Моцарта, так і музика композиторів «золотої доби» української музики – М. Березовського та Д. Бортнянського.
Незабаром Михайло Вербицький вступив до Львівської духовної семінарії. У другій половині сорокових років він написав музику повної Літургії для змішаного хору, яка і сьогодні звучить у багатьох церквах Західної України. Складні життєві обставини відтягнули Вербицького від висвячення на священика і лише 1850 року він отримує ієрейські свячення. Кілька років йому доводилося переїжджати з однієї сільської парафії на іншу, аж поки 1856 року він не осів у селі Млинах на Яворівщині, де прожив решту свого життя. Він був парохом у церкві Покрови Пресвятої Богородиці.
