Двадцять років тому Всеукраїнський Православний Собор УПЦ-КП обрав гідного наступника київських митрополитів і патріархів – блаженної пам’яті Патріарха Київського і всієї Руси-України владику Володимира (в миру Василя Омеляновича Романюка). Про цю постать говорити легко, але в той же час і складно, і навіть сумно. Надзвичайно складно й відповідально, бо мова має йти не тільки про події далекої минувшини, але й нашого недавнього буття, котре не завжди адекватно сприймається сучасниками.
Сьогодні ми активно захопилися поверненням призабутих, а інколи й взагалі невідомих імен української історії. Це правильно і вкрай необхідно для відродження збіднілої протягом недавніх десятиліть національної пам’яті. Але саме те навіює сум, щоновітні велети національного духу чомусь забуваються і йдуть у небуття… Саме це стосується й призабутої постаті нашого сучасника святійшого Володимира (Романюка), пам’ять якого невиправдано забута нині не тільки громадськістю, але й навіть у Церкві, якій він віддав усе своє життя…
Зламати цю згубну тенденцію й піти наперекір зацикленості на самознищенні, повернувши до пошанування всією нацією світлих імен нашої історії, взяло на себе МО «Козацтво України» та ВГО «Козацька територіальна самооборона» на чолі з Верховним Отаманом та Головнокомандувачем Валентином Соколовським.
З його ініціативи 25 жовтня у Києві в Інституті української літератури НАН України відбувся «круглий стіл» «Патріарх Володимир і його доба», в якому взяли участь знані науковці й громадські діячі, представники Церкви.
Мереживо небайдужих імен, які без перебільшення є моральними авторитетами нації, що прийшли вшанувати Великого Патріарха та взяли участь у роботі «круглого столу», по справжньому вражає. Це директор Інституту літератури НАН України, академік НАН України, професор Микола ЖУЛИНСЬКИЙ, голова Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі, заслужений юрист України, доктор юридичних наук, професор Василь КОСТИЦЬКИЙ, голова Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, член Вищої Церковної Ради УПЦ КП Павло МОВЧАН, Голова Республіканської християнської партії України, член Вищої Церковної Ради УПЦ КП Микола ПОРОВСЬКИЙ, Голова Спілки офіцерів України, капітан І-го рангу Євген ЛУПАКОВ, шеф-редактор всеукраїнської газети «Християнська Україна» Григорій БУЛАХ. Блискучі історики нашої сучасності – керівник Центру культурологічних студій Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук Сергій БІЛОКІНЬ, завідувач відділу гуманітарної політики Національного інституту стратегічних досліджень, заслужений діяч науки і техніки України, кандидат філософських наук, доцент Сергій ЗДІОРУК та інші.
Учасники «круглого столу» одностайно відзначали, що Патріарх Київський і всієї Руси-України Володимир залишиться в історії, як найяскравіша особистість Української Церкви новітнього відродження. Полум’яний патріот і проповідник, кришталево чесний і послідовий, терплячий і толерантний – таким він назавжди залишиться в пам’яті сучасників.
Його страдницький шлях був тернистим й складним. Член підпілля ОУН. Військовий трибунал і – десять років концтаборів. Етапування за «маршрутом» Станіславська (Івано-Франківська) в’язниця – Костолівська сільськогосподарська виправно-трудова колонія №17, Ваніно – Магадан – Колима. Каторжанська праця на золотовидобувних присках «Штурмовой» і «Холодний». Священик і дисидент, яскравий представник «шестидесятників». Чергові десять років ув’язнення й заслання, в’язень Володимирівського централу й спецтаборів Мордовії. Член легендарної Української групи сприяння виконанню Гельсінкських угод, чільний діяч УАПЦ її третього відродження, єпископ, архієпископ, митрополит і, нарешті, Патріарх Київський і всієї Руси-України Володимир І – ось лише побіжний перелік життєвого шляху Василя Омеляновича Романюка – однієї з найяскравіших постатей українського релігійного життя ХХ століття.
Пам’яті про цю світлу постать в українській історії та його мученицькій родині була присвячена також панахида, що відбулася 26 жовтня у Свято-Покровській церкві м.Києва за участі МО «Козацтва України» та багатьох небайдужих осіб. Звершував поминальну службу – єпископ Вишгородський і Подільський, вікарій Київський Володимир.
За словами Верховного Отамана МО «Козацтво України», Головнокомандувача ВГО «Козацька територіальна самооборона» та Президента Всеукраїнської федерації козацького двобою Валентина Соколовського, це лише перші кроки з відновлення пошанування пам’яті патріарха-страдника Володимира (Романюка). У найближчих планах проведення ще низки «круглих столів», присвячених пам’яті патріарха Володимира, встановлення йому пам’ятника, видання його праць, послань і листів тощо. Адже, як наголосив під час «круглого столу» Валентин Соколовський, «осмислення ролі й місця Патріарха Володимира в непростій українській історії потребує часу, глибоких досліджень і врешті-решт усвідомлення його виключної богоносної місії усією нацією».
Арсен Ожевський
