В освяченні храму взяли участь усі члени Синоду Єпископів УГКЦ, який сьогодні завершує роботу чергової сесії.
Сьогодні Боже слово нам розповідає про зустріч молодого успішного мудрого юнака з Ісусом Христом… «Прийди і йди за мною». «Це Боже слово таким небесним променем пронизує наше серце і наш розум у цю хвилину, коли ми урочисто освячуємо університетський храм Премудрості Божої Святої Софії», – сказав Предстоятель під час проповіді до вірних.
Блаженніший Святослав попросив кожного запитати себе, кому цей храм посвячений? Ким є та мудрість, якій ми хочемо поклонятися у цьому святому храмі? «Якщо хтось думає, що цією мудрістю є наша здатність бути мудрими, то помиляється. Якщо хтось думає, що цією мудрістю є накопичене людьми знання, то помиляється. Якщо хтось думає, що цією мудрістю є здатність людини бути мудрою, великою, успішною, модерною, то помиляється. Бо якщо б ми поклонялися всім тим речам, ми були б ідолопоклонниками. Ця мудрість, на честь якої збудований цей храм, є Божественною. Тому ми так підкреслюємо цей храм Святої Софії – Премудрості Божої», – наголосив святитель.
«Очевидно, – каже проповідник, – людина шукає цієї мудрості. Але вже мудрі старовинні філософи збагнули, що людина власними силами цієї мудрості не може вповні пізнати. Тому називали себе «друзями», «шукачами» мудрості. У Священному Писанні, зокрема Старого Завіту, ми маємо глибоке Боже слово, що ця Премудрість Божа, яка була в Бозі і з Богом на початку створення світу, з одного боку, є фундаментом усіх Богом створених речей. І тому можемо її відчути, коли чесно і послідовно вивчаємо Боже сотворіння. Але Священне Писання нам говорить, що ця Божа мудрість – Господь у своїй мудрості – сам до нас приходить. Ця мудрість сама шукає того, хто готовий її прийняти. Вона сама приходить до людини, щоб серед її життя збудувати свій престол. Сама приходить, сідає на майдані і всіх кличе до себе: прийдіть, чада, послухайте мене, остраху Господнього навчу вас. У Книзі Мудрості ми бачимо, що першим кроком, аби відповісти на це запрошення прийти, є острах Господній. Першими кроками тієї дороги є виконання Божих заповідей. Але самою Премудрістю, якій ми сьогодні хочемо поклонятися, воплоченою Мудрістю Божою є сам Спаситель наш Ісус Христос. І саме цій Премудрості ми хочемо поклонятися в цьому святому храмі».
Наша слов’янська традиція підкреслює, що престолом цієї Мудрості є Пречиста Діва Марія. Можна сказати, відзначив Глава Церкви, що в нашому університетському храмі ми відкрили джерело Божої мудрості для всіх, хто її шукає.
«Дорогі професори, викладачі, студенти, – звернувся Блаженніший Святослав, – запрошую вас щодня черпати з того джерела. Нехай цей храм буде найважливішою аудиторією усіх студентів цього університету».
Народна мудрість каже: учених людей є багато, а мудрих мало. «Нам би дуже хотілося, аби серед тої великої сили дипломованих спеціалістів, навіть з дипломом богослов’я, були не тільки ті, які набралися сили-силенної людського знання, хоча і це потрібне, але для нас важливо, щоб з Українського католицького університету виходили учні Христові, котрі йдуть в дорогу, в яку запрошує сам Спаситель, котрі знають джерело Премудрості, котрі особисто зустрілися в цьому храмі з Христом – воплоченою Божою Мудрістю. І вийшовши з цього навчального закладу, знали, якою дорогою в житті їм далі потрібно йти», – сказав проповідник.
Глава УГКЦ подякував усім, хто працював, мріяв і збудував цей святий храм. Особливо дякував президентові Університету владиці Борисові (Ґудзяку) та ректору о. д-ру Богданові Праху.
Блаженніший Святослав пригадав, що коли патріарх Йосип будував собор Святої Софії в Римі, він хотів, щоб храм Святої Софії був наче храмом-пам’ятником усім зруйнованим храмам, які тоді руйнували в Україні, храмом-завданням відбудовувати Боже знання і християнську віру в нашому народі. «Подібне відчуття зворушує і моє серце, – зауважив Предстоятель, – ми сьогодні на рідних землях збудували храм Святої Софії Українського католицького університету, начебто здійснюючи заповіт і мрію нашого великого попередника. Ми бачимо, як сьогодні відбудовується сотні, тисячі храмів у всій Україні. Але мені б хотілося, аби цей храм з-посеред усіх інших храмів був особливий. Скільки сьогодні в Україні є зруйнованих душ, скалічених війною, зранених різного роду неправдою, ще старою тоталітарною системою і новими сучасними тоталітаризмами, які раз у раз накочуються на наше християнське сумління. На їхню честь ми хочемо освятити цей храм».
«Не лише навчання, а й виховання і велика місія проголошення Божого Слова, проповідь Євангелія всьому сотворінню, – ця місія є життєвим завданням викладача і кожного студента Українського католицького університету», – переконаний Блаженніший Святослав.
Докладніше про храм і задуми архітекторів читайте у нашому вчорашньому матеріялі
