Одеса, як завжди, попереду планети всієї. Якщо в усьому світі цьогоріч проводять четвертий Міжнародний фестиваль мов і культур, то одесити таке свято влаштували вже вшосте. Це місто сонця, вільного вітру моря й степу буквально просякнуте духом національної свободи. Тут вже навіть бронзоволикий Дюк на свята вдягає вишиванку.
Фестивальний концерт відбувся 8 квітня в Одеському академічному театрі музичної комедії. Тут представники різних країн: України, Афганістану, Німеччини, Китаю, Румунії, Болгарії і Туреччини виступили з національними піснями і танцями. Спонсорами його стали асоціація турецьких прогресивних бізнесменів Одеси OTGIAD та освітня компанія Ideal International. Директор цієї компанії Карасу Локман бей, сказав на відкритті свята: «Ми з радістю вітаємо тут представників різних національностей і щиро пишаємося, що вже вшосте ми всі разом зустрічаємося на святі як друзі».
А заступник голови облради Юрій Димчогло відзначив, що в такий нелегкий для країни час, даний захід вкрай важливий. Свято допомагає згуртувати представників всіх національностей, що проживають в Одеському регіоні. «Наш край є дуже важливим для України, – підкреслив Димчогло. – і мені дуже приємно, що всі національності живуть тут в дружбі, мирі й злагоді, незалежно від віри, мови і культури».
Гості свята мали можливість підспівувати українським фольклорним гуртам, які стали справжньою окрасою фестивалю, почути незвичну турецьку пісню, аплодувати танцю дервішів, побачити запальний кавказький танець та безліч інших номерів. Запрошеними гостями фестивалю стали відомі українські співачки сестри Вікторія і Анастасія Петрик.
Bиступає Вікторія Петрик
У кожного учасника свята був і свій національний стенд та стіл, накритий традиційними для кожної країни стравами. Тут були і китайці з чайною церемонією, і афганці з лавашем, і турки з пахлавою. Учасники виставки презентували також книги з історії та культури свого народу, вироби з бісеру, прикраси, національний одяг. В українців був особливо багатий на ручні вироби стіл з вишитими рушниками, ляльками-мотанками, прикрашеними національними орнаментами кухонними дошками.
Це було радісне і душевне свято близьких один одному людей, які ще раз засвідчили, що їх єднає дружба.
Сергій Горицвіт
