Аби не лити воду на чужий млин!

Шановні українці!

Зважаючи на скрутний час, який переживає наша Батьківщина у зв’язку з відвертою агресією наших сусідів є потреба звернути ся до усіх, хто в тій, чи іншій мірі задіяний у інформаційній сфері. Звертаємось до журналістів, блогерів, та взагалі, пересічних громадян, які на своїх сторінках у соцмережах подають інформацію про перебіг подій в Україні.
Ваша діяльність щодо донесення до громадян України своєчасної та об’єктивної інформації щодо подій у нашій державі є дуже важливою та потрібною. Проте, у зв’яжу із оголошенням часткової мобілізації, потрібно зважати на те, що з допомогою мережі Інтернет Ваші повідомлення, матеріали, фото-відеодокументи можуть переглядати і недруги України. Ми не закликаємо до обмеження доступу до об’єктивної інформації, але такі аспекти як чисельність, нумерація, укомплектованість військових підрозділів, маршрути їх пересування, а також прізвища командирів і начальників українського війська повинні, на нашу думку, публікуватися дозовано та обмежено, в залежності від конкретної необхідності.
Що це означає? Приміром, якщо представник прес-служби Мінооборони оприлюднив ту, чи іншу інформацію, вказавши у ній прізвища, кількісні дані, тощо, тоді поширення зазначених відомостей у статтях або дописах буде доречним. Разом з тим, якщо вам випадково вдалося в денний або нічний час стати очевидцем пересувань чи маневрування вітчизняних військовослужбовців і військової техніки, то перш ніж викласти відео чи фото з відповідними коментарями потрібно добре подумати, як цю інформацію подати, оскільки її можуть, і будуть використовувати наші супротивники. Звичайно ж, питання військової цензури є складними і вони важко співставляються із принципами відкритої журналістики, але навіть у найпередовіших демократичних державах світу: США, Великобританії, Франції та ін., інформація про пересування та боєготовність збройних сил має серйозні обмеження до її поширення. Крім того, свідомі громадяни вільного світу, навіть і без нормативних обмежень, чітко розуміють питання важливості особистої самоцензури та здійснюють власну інформаційну діяльність із врахуванням інтересів безпеки Вітчизни.

Ігор Крочак

Аби не лити воду на чужий млин!

Шановні українці! 
Зважаючи на скрутний час, який переживає наша Батьківщина у зв’язку з відвертою агресією наших сусідів є потреба звернути ся до усіх, хто в тій, чи іншій мірі задіяний у інформаційній сфері. Звертаємось до журналістів, блогерів, та взагалі, пересічних громадян, які на своїх сторінках у соцмережах подають інформацію про перебіг подій в Україні.
Ваша діяльність щодо донесення до громадян України своєчасної та об’єктивної інформації щодо подій у нашій державі є дуже важливою та потрібною. Проте, у зв’яжу із оголошенням часткової мобілізації, потрібно зважати на те, що з допомогою мережі Інтернет Ваші повідомлення, матеріали, фото-відеодокументи можуть переглядати і недруги України. Ми не закликаємо до обмеження доступу до об’єктивної інформації, але такі аспекти як чисельність, нумерація, укомплектованість військових підрозділів, маршрути їх пересування, а також прізвища командирів і начальників українського війська повинні, на нашу думку, публікуватися дозовано та обмежено, в залежності від конкретної необхідності.
Що це означає? Приміром, якщо представник прес-служби Мінооборони оприлюднив ту, чи іншу інформацію, вказавши у ній прізвища, кількісні дані, тощо, тоді поширення зазначених відомостей у статтях або дописах буде доречним. Разом з тим, якщо вам випадково вдалося в денний або нічний час стати очевидцем пересувань чи маневрування вітчизняних військовослужбовців і військової техніки, то перш ніж викласти відео чи фото з відповідними коментарями потрібно добре подумати, як цю інформацію подати, оскільки її можуть, і будуть використовувати наші супротивники. Звичайно ж, питання військової цензури є складними і вони важко співставляються із принципами відкритої журналістики, але навіть у найпередовіших демократичних державах світу: США, Великобританії, Франції та ін., інформація про пересування та боєготовність збройних сил має серйозні обмеження до її поширення. Крім того, свідомі громадяни вільного світу, навіть і без нормативних обмежень, чітко розуміють питання важливості особистої самоцензури та здійснюють власну інформаційну діяльність із врахуванням інтересів безпеки Вітчизни.

Ігор Крочак
Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа