До переліку увійшли історичні діячі, чия діяльність підпадає під дію законів про декомунізацію. Вулиці та інші топоніми, названі на їхню честь, мають бути перейменовані до 21 листопада 1015 року.
На сайті Інституту національної пам’яті оприлюднено список прізвищ осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР, інших союзних або автономних радянських республік. Названі співробітники ЧК—ГПУ—НКВД—КГБ, а також діячі комуністичної партії, Жовтневого перевороту 1917 року. Також під декомунізацію потрапляють ті, хто встановлював радянську владу в Україні, переслідував учасників боротьби за незалежність України у XX столітті.
У поданому списку коротко вказано злочини згаданих осіб, як от:
«Молотов В’ячеслав Михайлович – Голова РНК СРСР у 1930-1941 рр., один з організаторів Голодомору 1932-1933 рр., співорганізатор воєнного злочину «Катинський розстріл». Брав участь у створенні сталінського ГУЛАГу (1934 р.). Візував після Сталіна розстрільні списки. 23 серпня 1939 р. підписав Пакт Молотова-Ріббентропа».
Таким чином, стає очевидним, чому те чи інше ім’я має зникнути з вулиць українських міст. В Україні досі є вулиці, названі на честь організаторів Голодомору Лазаря Кагановича, Станіслава Косіора, Григорія Петровського та Менделя Хатаєвича. На совісті цих людей – життя мільйонів українців, тож неприпустимо “увічнювати” і “вшановувати” їхню пам’ять, нагадує співробітник Інституту національної пам’яті Богдан Короленко.
«Серед осіб, чиї прізвища увічнені в радянських назвах, є й комічні приклади. Зокрема, Мойсей Мурінсон, на честь якого названо вулицю в Чернігові, свого часу украв на вокзалі валізу, ща що його схопила поліція. У відділку виявилося, що в чемодані — більшовицькі прокламації. Злодій помилково її потяг, але радянська пропаганда зробила з нього палкого революціонера», – розказав Короленко.
Окрема категорія осіб, що потрапили до списку – персонажі, на які, на перший погляд, дія «декомунізаційного» закону не поширюється, але вшанування яких або увічнення пам’яті безпосередньо пов’язане зі встановленням радянської влади та діяльністю комуністичної партії.
Це, до прикладу: Фрідріх Енгельс, один з основоположників «марксизму» – вчення, що стало підґрунтям комуністичного руху в Європі і світі; Карл Маркс, лідер міжнародного комуністичного руху, політекономічні дослідження якого стали підґрунтям комуністичного руху в Європі і світі; Роза Люксембург – активна діячка міжнародного робітничого руху, засновниця Німецької комуністичної партії.
«Незважаючи на те, що перші двоє навіть не дожили до Жовтневого перевороту 1917 року, а Люксембург «творила комунізм» у Німеччині, потрібно мати на увазі, що становлення та подальше утвердження радянської влади супроводжувалося їх меморіалізацією з неприхованим політичним підтекстом. Їх іменастали невід’ємною частиною ідеології та пропаганди комуністичного тоталітарного режиму”, — коментує Короленко.
Список створений істориками для зручності місцевих громад, які обирають нові імена комуністичним вулицям згідно Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”. Він не є вичерпним, співробітники УІНП продовжують над ним працювати.
Довідка: 21 травня вступили у дію декомунізаційні закони. Згідно з одним із них, до назв, які слід перейменовувати, належать ті, у яких використані імена (псевдоніми) осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (від секретаря райкому і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік, працівників органів держбезпеки.
Також підлягають зміні найменування, у яких використано назви СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік та похідні від них. Назви які пов’язані з діяльністю Комуністичної партії (включаючи партійні з’їзди), річницею Жовтневого перевороту, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України.
Юридичні особи мали змінити свої назви впродовж місяця — до 21 червня, ЗМІ ще мають час до 21 серпня. Знаки для товарів і послуг, які містять обмеження згідно закону, мають бути змінені до 21 листопада. Винятки для перейменування становлять назви, пов’язані із видатними радянськими діячами української науки та культури, а також із рухом опору та вигнанням нацистських окупантів з території України.
