У січні 1945 року сотенний Української Повстанської Армії «Роман» (Володимир Кудря) прибув у Житомирську область. Він очолив націоналістичне підпілля в північних районах Київщини та Житомирщини. Того ж року «Роман» доповів у звіті: «Населення сприймає нашу пропаганду радо і прихильно… Населення ставиться до нас прихильно і не боїться нас. Воно переконалося, що ми нікого не вбиваємо і без страху вночі відчиняють нам двері, щиро діляться навіть останнім шматком хліба. Коли пізнають, що це повстанці, радо інформують про все, що питаємось».
В одному енкаведистському документі зазначалося, що «бандгруппа Романа проводит активную террористическую и диверсионную деятельность, а также занимается распространением националистических листовок».
Протягом десяти років після закінчення війни УПА вела боротьбу на Житомирщині. Такий тривалий час боротьби уможливила тільки підтримка місцевого населення.
8 липня 1955 року енкаведисти оточили провідника «Романа» і його бойового побратима «Лиса» (Олександра Усача) в селі Сушки Коростенського району на Житомирщині. Українські повстанці могли б здатися і залишитися живими. Але вони обрали бій, який тривав десять годин. Енкаведисти підпалили хату, з якої відстрілювалися упівці. Повстанці вискочили з палаючої хати і кинулися в різні боки. Але село було оточене щільним кільцем енкаведистів. Роман і Лис загинули.
Це був останній бій УПА на Житомирщині.
25 листопада 1955 року майор державної безпеки Воронянський похвалився в оглядовій довідці: «Ликвидацией банды Романа завершен разгром вооруженного оуновского подполья на территории Житомирской области».
У 2003 році Коростенське Братство ОУН – УПА встановило пам’ятний кам’яний знак на місці загибелі борців за Незалежну Україну. 9 серпня минулого року пам’ятник було зруйновано невідомими особами. В травні нинішнього року його було відновлено завдяки приватним підприємцям Петру Лук’яненку і Олександру Муравицькому.
5 липня священик храму Вознесіння Української Православної Церкви Київського Патріархату о. Леонід відслужив молебень за полеглих воїнів УПА, а також тих, хто загинув, захищаючи Україну на Донбасі, і бійців Небесної Сотні.
З словом пошани до героїв виступили представники влади і громадських організацій.
Отаман Овруцької козацької сотні Яків Грищук розповів, що здійснив уже двадцять поїздок на Донбас з волонтерською допомогою для наших воїнів і сказав: «На сході України московський ведмідь наткнувся на нашу рогатину, або можна сказати, що двоголовий орел наткнувся на наш тризуб».
Анатолій Зборовський
