Мапа самостійної України, якій майже сто років. За словами картографів – вони вперше отримали документ з кордонами Української Народної Республіки станом на кінець 1918 р. Мапа зберігалася в родинному архіві сім’ї Голубченків у Сумах.
У серпні 2005 року сім’я вирішила передати карту на зберігання до Державного архіву Сумської області. Там вона була відразу ж відреставрована і оцифрована.
Цей примірник – єдиний, що зберігся відтоді – переконані науковці. Виготовлений документ в Харкові в “Южной експедиції” за адресою вул. Сумська ,15. Згідно нанесеної печатки, карта належала М.Г.Ільченко, що проживав в м. Суми.
До 2007 року мапа пролежала на горищі. За радянських часів – за такий документ заслання до Сибіру було гарантоване. На ній кордони суттєво відрізняються від сучасних. У 18 році Україна була без Галичини, Буковини і Закарпаття, а також півдня Одещини, Луганщини та східного Донбасу. Натомість Придністров’я – було українським. А також частина сучасних Білорусі та Росії. Український кордон вклинювався глиб цих країн на 80-т – 250-т кілометрів.
Карта є надзвичайно цікавою для українців, які хочуть знати свою історію періоду Визвольних змагань 1918-1919 рр.
Хронологія
- 07.11.1917 — проголошено створення УНР як широкої національної автономії при збереженні федеративного зв’язку з Росією у 3 Універсалі Української Центральної Ради (вищий законодавчий орган на українських землях колишньої Російської Імперії) .
- 22.01.1918 — проголошено самостійність УНР у 4 Універсалі Української Центральной Ради. Це сталося після розгону більшовиками Установчих зборів у Петроградi — першого легітимного законодавчого органу Росії після зречення Миколи Другого. У той же час розпочинається агресія військ Радянської Росії на чолі з есером Муравйовим. Вторгнення на українські землі сталося на заклик малочисельної більшовицької фракції Української Центральної Ради, що в грудні 1917 скликали Всеукраїнський з’їзд рад у Харкові. Цей так званий з’їзд було скликано після провалу більшовицьких планів щодо керування Всеукраїнським з’їздом рад, що тоді ж таки проходив у Києві. Харківський з’їзд оголосив пролетарську Українську Народну Республіку Рад.
- 09.02.1918 — Українська Центральна Рада підписала Берестейський договір, яким Україну як незалежну державу було визнано державами Четверного союзу та РРФСР. Радянська Росія повинна була негайно вивести свої війська з УНР, припинити будь-яку агітацію і пропаганду проти уряду і громад, установ УНР, укласти з нею мирний договір. В порушення домовленностей з РРФСР у березні у Харкові проголошується створення сателітної УСРР. В той же день Центральна Рада була евакуйована із захопленого більшовиками Києва. Німецько-австрійскі окупаційні сили, на введення яких у тому же договорі погодилась Центральна Рада, швидко вигнали Військові формування УСРР за кордони, встановлені договором.
- 20.02.1918 — Законодавча Рада Самостійної Кубанської Народної Республіки прийняла резолюцію про прилучення Кубані на федеративних підставах до УНР.
- 29.04.1918 — за гетьманського уряду назву УНР було замінено назвою Українська Держава, Українську Центральну Раду розпущено.
- 14.12.1918 — за Директорії відновлено назву УНР. Трохи до цього німецько-австрійська окупація скінчилася внаслідок поразки цих держав у Першій світовій війні. Після цього розгорнулася друга україно-російська війна між урядами Радянської Росії та Директорією УНР.
-
- 01.01.1919 — Проголошення Директорією УНР автокефалії Православної церкви в Україні.
- 18.01.1919—21.01.1920 — Делегація УНР бере участь у Паризькій мирній конференції Антанти, яка вирішує майбутне спірних земель європейських держав, що програли у Першій світовій війні.
- УНР намагалась отримати міжнародне визнання, але це суперечило позиції Великобританії, що підтримувала ідею “єдиної та неподільної Росії”, та Франції, що намагалася посилити Польщу за рахунок західноукраїнських земель для того, щоб припинити просування на Захід більшовизму.
- Певні опасання західних держав були пов’язані з неспроможністю УНР організувати велику регулярну армію та поширенням соціалістичних ідей у стані керівництва. УНР не було офіційно визнано, натомість Польща отримала масштабну військову допомогу, яка частково була задіяна проти Української галицької армії.
- Стаття у Нью-Йорк Таймсу лютому 1918 показує території колишньої Російської Імперії, що на них заявила права Українська Народна Республіка.
- 22.01.1919 — внаслідок договору між керівництво УНР та ЗУНР, юрисдикція УНР поширена також на західні українські землі колишньої Австро-Угорщини (Акт Злуки), хоча уряд ЗУНР (ЗОУНР) продовжував автономно існувати. Через декілька місяців потому внаслідок постійних конфліктів з Польщею, РРФСР, Румунією, а також білогвардійцями та махновцями, територія, що контролювалася УНР, становила невеликий район навколо Кам’янця-Подільского (трикутник смерті).
- 23.1.1919 — розпочав роботу Трудовий конгрес України – вищий тимчасовий законодавчий орган Української Народної Республіки у період Директорії УНР.
- 23.1.1919 — Трудовий конгрес України затвердив ухвалу Української Національної Ради ЗУНР та Універсал Директорії УНР про об’єднання УНР і ЗУНР в одну державу.
- 28.1.1919 — делегати ТКУ схвалили текст резолюції про владу, внесеної С.Бачинським (узгоджений з делегацією ЗО УНР, більшістю фракції УПСР та Селянської спілки) як проект тимчасової конституції України. В цьому документі оголошувалось про вимушене тимчасове припинення діяльності Конгресу через наступ російських військ на Київ. До наступної сесії Конгресу верховна влада і оборона держави доручались Директорії УНР, доповненої представником від Наддністрянської України (Галичини, Буковини і Закарпаття; до складу Директорії увійшов Президент УНРади ЗУНР Є.Петрушевич). Закони, видані Директорією УНР, мали затверджуватись найближчою сесією Трудового конгресу. Виконавча влада мала належати Раді народних міністрів, яка призначалася Директорією і була підзвітна Трудовому конгресу (на час перерви засідань Директорії УНР). Окремо в універсалі підкреслено потребу негайної всенародної боротьби за самостійну УНР проти інтервенції радянської Росії. ТКУ затвердив Універсал “До українського народу”, ноту “До народів світу”, в якій заявлено право українського народу бути представленим на Паризькій мирній конференції 1919-21, та протест проти російського більшовицького наступу на Україну, відозву до армії УНР.
- 30.08.1919 — українська армія визволяє Київ, водночас зі сходу до якого просувається Добровольча армія генерала Дєнікіна. Спроба домовитись щодо спільних узгоджених дій УНР та Білої Росії проти більшовиків не вдається через великодержавницьку шовіністичну позицію білого офіцерства. Армія УНР відійшла на захід, а Добровольча армія разгорнула невдалий наступ на Москву, який завершився повною поразкою білого руху та подальшим відступом Добровольчої армії до Криму. Взимку 1919 війська Червоної армії беруть під контроль Наддніпрянську Україну. Відновлюється УСРР, що стає формально незалежною державою.
