3 березня на 87 –му році життя у Скерках, що на Кентшинщині відійшов у вічність Дмитро Крупський псевдонім ,,Карий” – член Спілки українських політв’язнів та репресованих а також член Об’єднання Українців у Польщі. Відійшла людина щира і доброзичлива. Відійшов український патріот.
Дмитро Крупський народився у селі Старий Люблинець, що на Любачівщині. В рідному селі провів свої юні роки. Коли Дмитрові виповнилося 19 років, разом із іншими добровольцями восени 1944 р. вступив до лав УПА, щоб боротися за вільну Україну. Він служив в курені командира ,,Залізняка”.
Так як з іншими односельцями, і з його родиною доля обійшлася жорстоко. У березні 1945 року з рук польського війська гине його батько, а весною 1946 року сім’ю Дмитра депортують на територію Радянської України. Незважаючи на ці трагічні події, юнак не впав духом. Бере участь в численних боях з відділами НКВС та загонами польського війьска біля села Грушка і Мриглоди. У квітні 1946 року бере участь у бою неподалік залізничної станції в Угнові.
У вересні 1947 р. внаслідок зради стрільців ,,Левка” та ,,Запорожця” Дмитра Крупського та його товаришів спіймає польське військо. У згаданій засідці трагічно гине командир сотні УПА ,,Месники 1” ,,Шум”. Поранених бійців було перевезено до Любачева. Вироком суду в Ряшеві Дмитра та заступника командира ,,Орлика” засуджено до смертної кари. У випадку Дмитра вирок відмінено. Натомість ,,Орлика” було страчено.
Після декількох років перебування у в’язниці Дмитро виходить на волю і поселяється в околицях Валча. Згодом переїжджає жити в околиці Бань Мазурських. У 1956 р. одружився з Емілією Забавською. Шлюб відбувся в Хшанові. Покійний Дмитро, ще декілька разів міняв місце проживання. До своєї смерті мешкав у Скерках.
З приходом так званою ,,відлиги” у 1956 р. Дмитро Крупський активно включився в діяльність УСКТ а пізніше ОУП. Був передплатником тижневика ,,Наше Слово”. Як вже згадувалося був членом Спілки українських політв’язнів та репресованих. Усе своє життя плекав пам’ять про рідну землю. Співорганізував поїздки до свого села. Брав участь в святкуваннях, зборах, патріотично-культурних заходах, в ході яких ділився своїми знаннями та вчив любові до Батьківщини.
Його заслуги оцінили зокрема Спілка українських політв’язнів та репресованих, Львівське крайове братство ОУН-УПА, Львівське крайове братство ветеранів національно-визвольної боротьби чи Всеукраїнське братство ОУН-УПА нагородивши його численними грамотами та медалями.
Похорон Дмитра Крупського відбувся 5 березня поточного року. Покійника похоронено на цвинтарі у Банях Мазурських. Залишив жінку, дві дочки та сина. Нехай земля йому буде пухом!
Степан Сидор
