У Донецьку за повної зали Донецької філармонії 8 лютого пройшов пам’ятний вечір, присвячений 85-річчю з дня народження Олекси Тихого. Зібралося майже півтисячі людей з Донецька та області. Що цікаво, здебільшого, це були і справді зацікавлені глядачі та слухачі, а не нагеані з університетів та підприємств люди.
Окрім святкового концерту, який присвятили правозахиснику, викладачу, мовознавцю, захиснику української мови та дисиденту, про нього ще й презентували книжку.
Двотомник про Тихого
Упорядковували двотомник про Тихого заступник голови донецького осередку “Просвіти” Марія Олійник, викладачі університетів Євген Фіалко та Володимир Півень і диидент та правозахисник Василь Овсієнко. За їхніми словами, перший том складається здебільшого з документів та листів, а от другий вміщує спогади про Тихого.
Василь Овсієнко заявив: “Важливо, що це видання буде в кожній школі Донеччини. Тут є спогади Левка Лук’яненка, які він побудував у діалогах. Це можна викоритовувати, щоб ставити сценки на уроках”. Він підкреслив, що зараз слова Тихого як ніколи актуальні в контексті закриття україномовних слів на Донбасі.
Цікаво, що гроші на видання виділила Донецька ОДА. Заступник губернатора Олександр Фоменко підтвердив інформацію про виділення 58 тисяч гривень на видання. Він також додав, що ситуацію із закриттям шкіл голова Донецької ОДА взяв під особистий контроль.
Окрім святкового концерту, який присвятили правозахиснику, викладачу, мовознавцю, захиснику української мови та дисиденту, про нього ще й презентували книжку.
Двотомник про Тихого
Упорядковували двотомник про Тихого заступник голови донецького осередку “Просвіти” Марія Олійник, викладачі університетів Євген Фіалко та Володимир Півень і диидент та правозахисник Василь Овсієнко. За їхніми словами, перший том складається здебільшого з документів та листів, а от другий вміщує спогади про Тихого.
Василь Овсієнко заявив: “Важливо, що це видання буде в кожній школі Донеччини. Тут є спогади Левка Лук’яненка, які він побудував у діалогах. Це можна викоритовувати, щоб ставити сценки на уроках”. Він підкреслив, що зараз слова Тихого як ніколи актуальні в контексті закриття україномовних слів на Донбасі.
Цікаво, що гроші на видання виділила Донецька ОДА. Заступник губернатора Олександр Фоменко підтвердив інформацію про виділення 58 тисяч гривень на видання. Він також додав, що ситуацію із закриттям шкіл голова Донецької ОДА взяв під особистий контроль.
Вулицю так і не переіменувал
Син правозахисника, який загинув у радянському концтаборі в 1984-му році, Володимир Тихий щиро радів новому виданню, але зі сцени нагадав про те, що в селищі, де жив та працював батько, в Олексіїво-Дружківці існують певні проблеми. “Депутати селищної ради не захотіли перейменувати вулицю Тухачевського у вулицю Олекси Тихого.
Очевидно, їм Тухачевський, ця кривава людина, ближча за Тихого”.
І, як завжди, на Західній Україні в кількох містах існують вулиці імені Тихого, однак на Донеччині, на малій батьківщині дисидента і досі, очевидно, радянська ментальність не дає представникам влади вшановувати українських героїв-патріотів.
Найдивнішою річчю у вечері пам’яті стала саме велика кількість зацікавлених людей, які прийшли, приїхали у такий мороз послухати про людину, яка багато зробила у сферах мовознавства та захисту прав людини. Всі, хто прийшов, розмовляли українською мовою. Нещодавно дехто сказав мені, що в Донецьку не існує україномовного середовища – варто було прийти до філармонії вчора, щоб пересвідчитися в його існуванні. Недаремно Василь Овсієнко зазначив, що із самого початку Донбас був диким полем, яке заселяли здебільшого українці.
Син правозахисника, який загинув у радянському концтаборі в 1984-му році, Володимир Тихий щиро радів новому виданню, але зі сцени нагадав про те, що в селищі, де жив та працював батько, в Олексіїво-Дружківці існують певні проблеми. “Депутати селищної ради не захотіли перейменувати вулицю Тухачевського у вулицю Олекси Тихого. Очевидно, їм Тухачевський, ця кривава людина, ближча за Тихого”.
І, як завжди, на Західній Україні в кількох містах існують вулиці імені Тихого, однак на Донеччині, на малій батьківщині дисидента і досі, очевидно, радянська ментальність не дає представникам влади вшановувати українських героїв-патріотів.
Найважливішою річчю у вечері пам’яті стала саме велика кількість зацікавлених людей, які прийшли, приїхали у такий мороз послухати про людину, яка багато зробила у сферах мовознавства та захисту прав людини. Всі, хто прийшов, розмовляли українською мовою. Нещодавно дехто сказав мені, що в Донецьку не існує україномовного середовища – варто було прийти до філармонії вчора, щоб пересвідчитися в його існуванні. Недаремно Василь Овсієнко зазначив, що із самого початку Донбас був диким полем, яке заселяли здебільшого українці.
