«Зібрав би з усієї землі пам’ятники Лєніну
і обставив би ними кладовища» (Віктор Бойко, поет).
7 листопада 2012 року в Харкові, поблизу будинку «Слово», що розташований за адресою вул. Культури, 9, відбулася акція «Біль», присвячена пам’яті діячів української культури та письменників, розстріляних в урочищі Сандармох на півдні Карелії 3 листопада 1937 р.
В акції взяли участь письменники, актори, музиканти, діячі науки, служителі Української автокефальної православної церкви, які провели молебень. Учасники розповідали про розстріляних письменників, поклали квіти до пам’ятної дошки на будинку, поети читали вірші.
Захід розпочався з панахиди в пам’ять про вбитих. Опісля священик виголосив промову, в якій наголосив, що причиною вбивства українських патріотів було не антирадянське спрямування, а їхня талановитість, автентична геніальність. «Лицарі революції» викорінювали прояви української самосвідомості шляхом поетапного нівелювання слова, духовності та народу як кінцевої ланки.
Учасниками акції стали люди різного віку. Всіх об’єднувало почуття осмислення, усвідомлення та рішучого протесту подій 30-х років. Хвилю загального обурення викликала «сентенція» жительки будинку: «Ну вы можете отойти от дома? Что я на кухню должна в обходную идти?!» Це, власне, і є ставлення пересічного жителя до подій історії своєї країни, свого народу, своєї нації.
Ретроспективний екскурс. Будинок «Слово» (первинна адреса: вул. Червоних Письменників, 5) був побудований наприкінці 20-их років ХХ століття кооперативом літераторів. План будівлі має символічну форму літери «С» («слово») – звідси й назва дому. Був заселений у 1930 році. Його мешканцями стали талановиті українські письменники, драматурги, художники, громадські діячі. Арешт М. Ялового (літературне псевдо – Юліан Шпол), а також самогубство М. Хвильового у травні 1933 року ознаменували початок хвилі репресій проти діячів української культури, що потім отримала назву «Розстріляне Відродження». Письменницький будинок отримав недобру славу, з часом його стали називати «Крематорієм». Так, до 1938 року було репресовано мешканців 40 квартир (всього їх у будинку налічувалось 66). В деяких помешканнях арешти відбувалися багаторазово: забирали все нових і нових його мешканців або «добирали» відповідну кількість із числа їхніх родичів, гостей та знайомих. Було розстріляно 11 мешканців «Слова», серед яких – Леся Курбаса, Миколу Куліша, Михайла Ялового та інших.
Довгий час на стіні будинку висіла лише меморіальна дошка з ім’ям Павла Тичини. Таблиця з неповним переліком письменників, що жили в цьому домі, з’явилась лише наприкінці 80-х. Через десять років її було зірвано й розбито невідомими особами.
Пам’ятний знак, доповнений новими іменами, було встановлено без офіційного відкриття до Дня Незалежності України в серпні 2003 року. З часом його замінили ще повнішим переліком:
Ієремія Айзеншток, Іван Багмут, Іван Багряний, Микола Бажан, Павло Байдебура, Яків Баш, Дмитро Бедзик, Борис Бездомний, Михайло Биковець, Сергій Борзенко, Геннадій Брежньов, Дмитро Бузько, Рафаїл Брусиловський, Олекса Варавва, Іван Вирган, Давид Вишневський, Остап Вишня, Василь Вражливий, Юрій Вухналь, Лев Галкін, Юхим Ґедзь, Григорій Гельфандбейн, Юрій Герасименко, Володимир Гжицький, Андрій Головко, Ілля Гонімов, Кость Гордієнко, Ярослав Гримайло, Олесь Громів, Микола Дашкієв, Олекса Десняк, Антін Дикий, Іван Дніпровський, Михайло Доленґо, Олесь Досвітній, Олесь Донченко, Микола Дукин, Григорій Епік, Наталя Забіла, Майк Йогансен, Іван Калянник, Яків Кальницький, Євген Касяненко, Зельман Кац, Лейб Квітко, Іван Кириленко, Пилип Козицький, Олександр Копиленко, Арон Копштейн, Володимир Коряк, Григорій Костюк, Борис Котляров, Гордій Коцюба, Степан Крижанівський, Антін Крушельницький, Іван Кулик, Микола Куліш, Олекса Кундзіч, Лесь Курбас, Іван Лакиза, Хана Левіна, Олександр Лейтес, Микола Ледянко, Петро Лісовий, Аркадій Любченко, Іван Маловічко, Яків Мамонтів, Терень Масенко, Варвара Маслюченко, Вадим Меллер, Іван Мірошников, Іван Микитенко, Ігор Муратов, Микола Нагнибіда, Галина Орлівна, Іван Падалка, Андрій Панів, Петро Панч, Леонід Первомайський, Анатоль Петрицький, Марія Пилинська, Сергій Пилипенко, Валер’ян Підмогильний, Михайло Пінчевський, Люціана Піонтек, Іван Плахтін, Валер’ян Поліщук, Олексій Полторацький, Андрій Річицький, Марія Романівська, Василь Седляр, Михайль Семенко, Іван Сенченко, Микола Сказбуш, Олекса Слісаренко, Юрій Смолич, Гелій Снєгірьов, Василь Сокіл, Володимир Сосюра, Семен Сумний, Павло Тичина, Роберт Третьяков, Микола Трублаїні, Наталя Ужвій, Павло Усенко, Микола Фуклєв, Олександр Хазін, Микола Хвильовий, Павло Христюк, Леонід Чернов, Марк Черняков, Валентина Чистякова, Микола Шаповал, Антін Шмигельський, Юрій Шовкопляс, Микита Шумило, Іван Шутов, Самійло Щупак, Володимир Юрезанський, Леонід Юхвід, Михайло Яловий, Юрій Яновський.
Наталя Міщенко
Прес-служба Харківської обласної організації
ГПО «Українська справа»
