У неділю, 14 квітня, о 13:00 у приміщенні Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» відбудеться ювілейний вечір з нагоди 80-річчя від дня народження багаторічного політв’язня комуністичного режиму, українського громадського діяча Юрія Романовича Шухевича.
Рівно половину свого життя — 40 років — Юрій Романович Шухевич, народжений 28 березня 1933 року в селі Оглядові на Радехівщині, провів у неволі як український націоналіст. Чимало його в’язничних спогадів пов’язано саме з «Тюрмою на Лонцького».
На вечорі з нагоди 80-річчя від дня народження Юрія Шухевича, який вестиме публіцист Ярослав Сватко, ювіляра вітатимуть колишні політв’язні Ольга Ільків, Євген Горошко, Валентин Мороз, Ігор Калинець, Богдан Горинь, Євген Сверстюк, Зорян Попадюк, Ольга Горинь, Степан Хмара, а також Марія Гель, Володимир В’ятрович, Вахтанг Кіпіані та інші. Про життєвий шлях Юрія Шухевича та його діяльність як члена наглядової ради Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» розповість директор музею Руслан Забілий.
Довідка
1945 року як члени сім’ї Головного командира УПА Романа Шухевича були арештовані мати і бабуся Юрія, а його з п’ятирічною сестрою відправили до дитбудинку спершу в Чорнобиль, а згодом у Донецьк. Юрій із дитячого будинку втік у Галичину, через підпілля зв’язався з батьком, а коли 1948 року повернувся в Донбас по сестру, то був арештований і засуджений «за зв’язок із підпіллям» на 10 років. Коли Роман Шухевич загинув смертю героя у березні 1950 року, Юрія привезли з тюрми на опізнання батькового тіла. Та й по загибелі Головного командира УПА його сина на волю не випустили — амністованого як неповнолітнього Юрія повернув до тюрми протест генерального прокурора СРСР Р. Руденка. Після завершення терміну у 1958 році Шухевича, не звільняючи, засудили ще на 10 років за антирадянську агітацію і пропаганду. Це покарання Шухевич відбував у мордовських таборах, що стали йому своєрідними «університетами».
Звільнився Юрій Шухевич 1968 року. Оскільки права жити в Україні йому не дали, оселився на Північному Кавказі, в Нальчику, де жила його рідна тітка. Працював електриком, одружився, невдовзі у подружжя народилися син і донька. У Нальчику познайомився і спілкувався з «шістдесятниками», деякий час жив із сім’єю в помешканні Ніни Строкатої-Караванської.
Утретє Юрія Шухевича арештували сумнозвісного для української інтелігенції 1972 року і засудили як небезпечного рецидивіста на 10 років таборів особливо суворого режиму та 5 років заслання. До 1979 року Шухевич перебував у Владимирській в’язниці, звідки його перевезли в Чистопольську в’язницю (Татарія). У тюрмі Шухевич осліп, відновити зір не допомогла операція, зроблена в Ленінградській лікарні для в’язнів. Від березня 1983 року Шухевича утримували в будинку інвалідів у Томській області.
Повернутися до Львова він зміг лише 21 жовтня 1989 року, одразу ж активно включившись у громадсько-політичне життя. До сьогодні очолює Українську національну асамблею.. Реабілітацію отримав 1991 року, а 2006 року Юрію Шухевичу присвоєно звання Героя України.
Прес-центр Центру досліджень визвольного руху
На світлині: Юрій Шухевич в тюрмі на Лонцького під час відкриття фотовиставки ветеранів ОУН-УПА роботи Юрія Нестерова 9 березня 2013 року
