Цього року Всеукраїнський дитячо-юнацький фестиваль мистецтв «Сурми звитяги» відзначає початок свого третього десятиліття. Це один з небагатьох фестів, який упродовж кількох десятиліть дає можливість дітям, учням та студентам з усієї країни продемонструвати свої таланти, виступити у гала-концерті в кращому залі одного з кращих театрів країни – Львівській опері. Для багатьох виконавців і гуртів він став першою сходинкою до професійної сцени.
Не дивлячись на надскладні умови, викликані карантинними заходами, оргкомітет зумів знайти можливість для проведення фестивалю у комбінованому форматі. Частина учасників надавала свої виступи в режимі онлайн. Журі переглядало концертні виступи як в реальному часі, так і у відео форматі.
Здатність оргкомітету дотриматися засадничих постулатів проведення фестивалю в сьогоднішніх вкрай неординарних умовах викликає повагу і захоплення, а також переконання, що фестиваль, не дивлячись ні на що, буде жити і розвиватися.
Важливо те, що учасники «Сурм звитяги» завжди можуть представити свою творчість у найрізноманітніших форматах і жанрах, а журі цього фестивалю ніколи не обмежувало молодь жорсткими рамками. Ба більше, завжди підтримує хлопців і дівчат у їх найсміливіших експериментах. Якщо учасники представляють твори української класики – ласкаво просимо, пропонують автентичні твори – без питань. Тільки на «Сурмах звитяги» ви можете почути традиційні вокально-інструментальні ансамблі і рок-команди, реп-гурти і виконавців найновіших українських хітів, побачити українські народні танці впереміж із сучасними хореографічними постановками, насолодитись яскравим читанням поетичних творів і гуморесками та політичною сатирою на злобу дня.
Варто зауважити, що оргкомітет із самого початку поставив собі за мету досить непросте завдання: не просто відродити українську патріотичну пісню в її традиційному вигляді, але й, що значно важливіше, ініціювати, знаходити й популяризувати її у сучасних і часом зовсім несподіваних форматах. Єдине, чого не підтримують на Фестивалі, – це шароварщина. А відбіркові тури можуть пройти тільки ті учасники, які щиро горять творчістю і своєю справою, пропонують сучасні постановки й аранжування, роблять якісний продукт і прагнуть його продемонструвати Україні, а не просто показати для галочки, аби мати папірець. І таких багато! До прикладу, в цьогорічному фестивалі взяли участь 9 тисяч учасників, у заключному етапі фестивалю – 1,5 тисячі! Показово, що більшість із них не з Західної України, де знають і люблять патріотичну пісню. Навпаки, упродовж останніх років на «Сурми звитяги» все більше подаються учасники зі сходу й півдня країни – бо розуміють, цінують, люблять українську музику і прагнуть бути частиною української і, що важливо, україномовної спільноти.
Найцікавіше й найприємніше те, що молодь із цілої України таки й справді вірить, що можна пробитись без «блату», широкої спини та протекторату впливових персон, без вульгарщини, примітивізму і танців напівоголеними. Радіємо з того, що молоде покоління українців хоче показати себе, втілює свої найнезвичніші мрії в життя, не зупиняється на художній шкільній самодіяльності й шукає нових майданчиків та можливостей нести українську мову, пісню, культуру в широкий світ. Та це було б не так просто, якби не такі фестивалі як «Сурми звитяги», які десятиріччями підтримують юні таланти.
Марічка Ільїна, Володимир Степанишин
