99% позовів щодо поновлення на посадах люстрованих чиновників не були задоволені, але…

Станом на 13 січня у 17 регіонах та місті Києві розпочато провадження, йдуть судові процеси або винесені рішення стосовно справ по поновленню на посадах чиновників, які підпали під дію Закону України «Про очищення влади». 

Активісти Громадського люстраційного комітету проаналізували судові рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень з 1 листопада 2014 року (одразу після перших звільнень за люстраційним законом) і з’ясували, що абсолютна більшість люстрованих чиновників, що позивались до суду, отримала негативний результат.

Загальна кількість справ – 174, із яких:

  • відмова у скасуванні наказу про звільнення згідно Закону «Про очищення влади» – 22;
  • поновлення на посаді – 2;
  • відкрито проваджень (результатів розгляду ще немає, або були призначені додаткові судові засідання) – 35;
  • зупинити провадження до винесення КСУ рішення стосовно конституційності положень люстраційного закону – 92;
  • повернути/залишити справу без руху – 21;
  • відмова про зупинення провадження – 1;
  • залишено без розгляду – 1.

У регіональному розрізі діяльність чи бездіяльність судової гілки влади з люстраційних питань виглядає наступним чином: найбільша кількість справ розглядається у м. Києві – 104, Черкаси – 10, Львів – 9, Чернігів – 6, Херсон – 5, Полтава – 5, Дніпропетровськ – 4, Запоріжжя – 4, Кіровоград – 4, Харків – 4, Чернівці – 4, Одеса – 4, Житомир – 3, Івано-Франківськ – 2, Миколаїв – 2, Рівне – 2, Суми – 1, Тернопіль – 1.

По 50% справ прийнято рішення зупинити провадження до вирішення Верховним Судом України питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності положень Закону України «Про очищення влади». Це є головним показником того, що суди продовжують саботувати виконання люстраційного закону, використовуючи наразі механізми «відстрочки прийняття рішень».

Випадки поновлення на посадах зафіксовано у містах Запоріжжі та у Харкові.

25 листопада 2014 року постановою Запорізького окружного адміністративного суду було поновлено на посаді начальника Управління моніторингу корупціогенних чинників Секретаріату КМУ Андрія Жовнера (№808/7718/14).

У постанові зазначено, що «Секретаріат Кабінету Міністрів України не є органом державної влади у юридичному розумінні, у зв’язку з відсутністю у нього відповідно до Конституції та Законів України державно – владних повноважень органу та відповідних правових і організаційних форм для їх застосування».

24 листопада Харківським окружним адміністративним судом визнано незаконним звільнення співробітника обласної прокуратури Володимира Суходубова за законом «Про очищення влади». Володимир Суходубов з 2011-го до кінця 2013-го обіймав в обласній прокуратурі посаду заступника начальника і, оскільки був призначений «в часи Януковича», підпадав під дію люстраційного закон (справа № 820/18262/14).

Відносно цих двох справ подані апеляційні скарги, тому рішення остаточним вважати не можна.

В реєстрі судових рішень зазначено, що було відкрито дві справи стосовно перебування на посаді голови Кіровоградської обласної державної адміністрації Сергія Кузьменка.

Нагадаємо, що Кузьменка було призначено на посаду 16 вересня 2014 року Указом Президента України. З травня 2010 по травень 2012 він перебував на посаді голови Олександрійської районної державної адміністрації, а з червня по листопад 2012 рр. – заступника голови Кіровоградської обласної державної адміністрації. Сукупний строк перебування Кузьменка на посадах, що входять до переліку посад, до яких здійснюються заходи очищення влади (люстрації) складає 980 днів (2 роки 250 днів). Президент повинен був звільнити його під час так званої автоматичної люстрації. Проте він досі залишається на своїй посаді.

По справі № 800/555/14 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом до Президента України та КМУ.

По позовній заяві №П/800/574/14 до ВРУ, третіх осіб – Президент України, КМУ, Мінюст, Громадська рада з питань люстрації при Мінюсті, голова Кіровоградської ОДА, про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії – залишити без руху.

Найчастіше з вимогою скасувати рішення про звільнення з посади у відповідності до люстраційного закону зверталися співробітники прокуратури та ДФС.

Результати аналізу судових рішень свідчать про те, що намагання використати судові позови для поновлення на посадах та саботування Закону не є ефективним.

За додатковою інформацією чи коментарями експертів, будь ласка, звертайтесь:
Олександра Дрік, Громадський люстраційний комітет

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа