Європейський парламент виступає за забезпечення доступу до українських архівів секретних служб комуністичного режиму. Експерти відзначають, що поява такого пункту — наслідок чіткого усвідомлення, що відкритість архівів є одним із базових елементів демократичного устрою.
Резолюція Європейського Парламенту від 1 грудня 2011 року містить рекомендації до Ради ЄС, Єврокомісії та Європейської служби зовнішніх дій на переговорах між Україною та ЄС щодо угоди про асоціацію. Серед рекомендацій зокрема йдеться про необхідність забезпечення доступу до радянських архівів.
«Забезпечити, щоб українська влада зробила архіви колишніх комуністичних секретних служб доступними для суспільства, оскільки це є основним для успішного національного примирення, зокрема, з урахуванням жорстокостей, що мали місце в XX столітті», — написано в документі.
Згортання процесів демократизації в Україні проявилося зокрема в ускладненні доступу до колишніх радянських архівів, що неодноразово відзначали експерти.
«Тому в рекомендаціях Європарламенту від 1 грудня українській владі однозначно вказали на необхідність відкриття архівів як важливої передумови побудови відкритого демократичного суспільства та підписання Угоди про асоціацію», — наголосив історик Володимир В’ятрович.
«Особливо це стосується архівів, які містять документи тоталітарних режимів. Адже надання доступу до інформації про функціонування репресивних органів є важливим індикатором того, що влада засуджує і не планує використовувати подібних практик сьогодні чи будь-коли у майбутньому», — додав науковець.
«Тому сьогодні бачимо чіткі сигнали для України “на роздоріжжі” в переддень 19 грудня. З одного боку — включення питання доступу до архівів до рекомендацій Європарламенту, з іншого — намагання Росії втягнути Україну в зону юрисдикції угоди про порядок перегляду ступеня секретності даних з архівів колишнього СРСР», — прокоментував В’ятрович.
В’ятрович висловив сподівання, що до рекомендацій Європарламенту дослухаються, і політика обмеження доступу навіть до раніше розсекречених документів буде припинена.
Нагадаємо, одразу з обранням президентом Віктор Янукович звільнив керівника архіву СБУ Володимира В’ятровича, який проводив системне розсекречення колишніх радянських архівів. 8 вересня 2010 року Служба безпеки України затримала, впродовж 14,5 годин допитувала і конфіскувала електронні копії документів та наукові праці історика Руслана Забілого. Після того несанкціоновані обшуки і конфіскації проведено в Національному музеї «Тюрма на Лонцького». Кримінальна справа проти істориків, яких обвинувачують у спробах розголосити державну таємницю, досі відкрита, незважаючи на те, що згідно з українським законодавством історичні документи не містять державної таємниці.
Прес-центр Центру досліджень визвольного руху
