Відомий громадський діяч Євген Сверстюк на прес-конференції в Укрінформі 14 грудня сказав, що в Україні, на відміну від Європи, в ХХ столітті народ і влада не формували єдину державу, а були постійно розділені. «Влада була завжди проти народу. І в 29-му, і в 33-му, і в час війни, і після. Власне кажучи, народ з’явився на арені 1 грудня 1991 року. Народ, який протягом століття жив в умовах диктатури, заявив про себе. Звідси й ініціатива “Першого грудня”», — підкреслив пан Сверстюк.
Колишній дисидент, учасник ініціативної групи «Першого грудня» вважає: «Сьогодні ми повинні твердо усвідомити: народ хоче мати голос. І хоче, щоб той голос почули у світі, коли говорять про Україну, щоб світ говорив про народ, а не тих людей, які зараз зверху. Тимчасово зверху».
«Якщо вам здається, що це безповоротно, що корозія і корупція розтлила цілий народ, — це неправда. В нас не чума, і ми прекрасно розуміємо, що нас більшість, порівняно з тими людьми, які просто захмеліли і одуріли від “прихватизації”. Нас більшість, просто нашого голосу ще не чути. Але ми цілком ясно всі усвідомлюємо, що далі так тривати не може. Цю недугу треба лікувати. Зголошуйтеся, лікарі!» — закликав Євген Сверстюк.
Він підкреслив, що справи в країні налагодяться, коли люди повернуться до закону і правди.
Нагадаємо, що 1 грудня глави і представники традиційних українських Церков — УПЦ, УПЦ КП і УГКЦ — провели зустріч з інтелігенцією, де оприлюднили Звернення з приводу складної суспільної ситуації в країні, закликавши українців до самоорганізації як «найкращого захисту в умовах політичних та економічних криз». На знак солідарності із цим зверненням була створена ініціативна група «Першого грудня», до якої увійшли одинадцять видатних діячів України – В’ячеслав Брюховецький, Богдан Гаврилишин, Володимир Горбулін, Семен Глузман, кардинал Любомир Гузар, Іван Дзюба, Мирослав Маринович, Мирослав Попович, Євген Сверстюк, Вадим Скуратівський, Ігор Юхновський. 14 грудня вони оприлюднили Декларацію і розпочали громадський діалог, щоб змінити правила гри та чинити опір руйнації держави.
