Про роль ОУН у захисті України під час повномасштабного вторгнення, а також в історичній перспективі минулого, сучасного і майбутнього України, про допомогу Україні через різноманітні фонди, зокрема Фонд оборони України, діяльність Антиімперського Блоку Народів та про ситуацію у світі – на міжнародному політичному та військовому напрямках розмовляємо з Головою ОУН (б) Олегом Медуницею.
– Вітаю, друже Голово. Організація Українських Націоналістів завжди сповідувала національну ідею, до якої більшість українців, в тому числі й очільники держави, дійшли вже після повномасштабного вторгнення, зрозумівши справжню суть екзистенційного ворога України – Росії: це формування незалежної Української національної держави. Ми знаємо, що члени ОУН зараз є на фронті, в політиці, у волонтерстві, в різноманітних організаціях та міжнародних інституціях.
Яка роль Організації Українських Націоналістів і на чому сьогодні зосереджена її тактична і стратегічна діяльність?
– Якщо говорити про роль нашої Організації – у державотворенні і на сучасному етапі, то можна говорити і про історію визвольних змагань. ОУН була єдиною силою, яка в різний спосіб робила так, щоб Українська держава з’явилася, – ми вели збройну боротьбу, політичну діяльність, ми створили різні організації, в тому числі міжнародні, які допомагали Україні отримати незалежність. Ми були ідейними натхненниками міжнародної боротьби з комунізмом та тоталітаризмом, коли створили Антибольшевицький Блок Народів у далекому 1943 році.
Коли державності України не було, ОУН була всім для української нації – і армією, і банком, і навіть церквою, бо ми тримали і підтримували духовний фронт.
Зараз, коли з’явилась Українська держава, наша місія вже є допоміжна. Колись Степан Бандера сказав, що нашою (ОУН) перемогою є перемога наших ідей. І ми тішимося, що Українська держава бере на озброєння наші ідеї, наші цінності. Хоча якби вона це зробила раніше, одразу після 1991-го року, то зараз була би зовсім інша ситуація. Сьогодні офіційним вітанням у Збройних Силах України є наше організаційне вітання «Слава Україні! Героям слава!», гімном Нової Української Армії є гімн Організації Українських Націоналістів «Зродились ми великої години», ми цим пишаємося. І це не тільки зовнішні атрибути, бо нарешті керівництво держави та політичні сили зрозуміли, що найбільшим нашим ворогом, який загрожує існуванню Української держави, є російська федерація в тому вигляді, в якому вона нині є.
Організація «живе» війною. Тобто все, що ми робимо, ми робимо для перемоги України. В першу чергу слід відзначити наше членство, яке взяло в руки зброю і воює з агресором на фронті, це і наші жінки і дівчата, які є волонтерами, працюють в різних організаціях – молодіжних, суспільних. Це і наші інформаційні ресурси, які дуже допомагають. Це і наші проекти, наприклад, Фонд Оборони України ОУН, який був створений ще 50 років тому, а зараз ми його відновили, і фонд допомагає вистояти нашим солдатам на передовій.
Я дякую також українцям в Канаді за те, що вони допомагають, підтримуючи Фонд Оборони України ОУН, щоби допомога, яка необхідна бійцям на передовій, доходила безпосередньо до солдата. Це і Антибольшевицький Блок Народів, який ми переформатували в Антиімперський Блок Народів.
Це і наш ідеологічний проект, який ми називаємо «Книгарня Бандерівців», – він допомагає нашому воїну усвідомити, за що воює українська нація. Воїну, якого мобілізували на фронт, ми показуємо, що у нас є великий досвід боротьби. Наша газета ОУН «Шлях Перемоги». Ми перевидаємо праці наших націоналістичних класиків. І все це ми передаємо в бібліотеки, військові частини для того, щоб люди усвідомлювали, з ким і за що вони воюють. Це зараз головний зміст нашої діяльності.
– Друже Олеже. Сьогодні Ви перебуваєте в Канаді, а наші організації на терені Канади співпрацюють з Фондом Оборони України ОУН. ФОУ можна назвати першою волонтерською організацією, яку створили українські націоналісти бандерівці. Розкажіть детальніше про Фонд і цю співпрацю. Які потреби Фонду, чим він займається і як допомагає, на чому ви будуєте свої пріоритети і чи вдається задовольнити ті потреби, які сьогодні мають наші захисники.
– Фонд Оборони України ОУН власне і був створений для того, щоб збирати ресурси. Коли ми відновили діяльність ФОУ, то вибрали пріоритетом обмежену, але дуже конкретну цільову групу. Насамперед, це члени Організації Українських Націоналістів, члени Спілки Української Молоді, Пласту, Молодіжного Націоналістичного Конгресу, Національного Альянсу, які взяли в руки зброю і воюють.
Ми визначаємо потреби кожного воїна і під ці потреби ведемо збірки чи дістаємо те, що їм треба – а це переважно автомобілі, квадрокоптери, різні технічні засоби, допоміжні, господарські, – тобто те, що не можуть забезпечити зараз оперативно тилові служби Збройних сил України.
Наприклад, перед моєю поїздкою в Америку та Канаду, ми отримали запит від однієї з бригад через те, що був бомбовий удар і було знищене обладнання для ретрансляції сигналу, який управляє нашими дронами. Такого обладнання не було на складі і ми дуже оперативно це закупили і доставили на передову нашим хлопцям. І таких запитів ми отримуємо 10-15 на тиждень. Тому усі гроші, які зібрані в тому числі у Канаді, ідуть прямо до нашого солдата. І не просто до солдата, а до добровольця, бо члени наших організацій – це дуже ідейні люди, які багато років готувалися до того, щоб воювати, пройшли відповідні вишколи – саме цій категорії людей ми допомагаємо. Також ФОУ фінансує зараз проекти, які є надзвичайно важливими. Це насамперед Антиімперський Блок Народів.
– Помітно, що нині діяльність АБН набирає обертів. Метою АБН є послабити і розвалити ворога зсередини. Нині АБН є потужним на міжнародному рівні.
– АБН не тільки міжнародний, він багатоаспектний.
Коли наші попередники створили Антибольшевицький Блок Народів, то в першу чергу це був дуже бойовий військовий проект.
Після Другої світової війни АБН став всесвітнім антикомуністичним проектом, який об’єднував нації, поневолені комунізмом. І це у великій мірі доклалося в справу розвалу комуністичної системи і СССР. Тепер ми бачимо, що західна цивілізація, західні демократії, коли розвалювався Союз, не довели справу до логічного завершення. Вони не домоглися того, щоби народи, поневолені Росією, отримали незалежність. І ми бачимо, що через 20 років монстр імперіалізму знову виріс з Москви і загрожує не тільки Україні, – вони загрожують Ізраїлю, країнам Балтії, вони загрожують усім країнам, де панує демократія.
Тому місія Антиімперського Блоку Народів зараз – це, по-перше, переконати лідерів світових демократій, що ці народи потребують свободи. Кожен другий російський солдат на українському фронті не є етнічним росіянином. Це представники корінних народів Російської Федерації, які були завойовані в кривавий спосіб Москвою. В кожного цього народу своя історія: геноцид татар, черкесів, депортація калмиків, знищення бурятів, колоніальні війни на Кавказі, – всі ці народи пройшли через приниження Москвою. І зараз вони гинуть за інтереси Москви в Україні.
Ми хочемо переконати і представників цих народів всередині Росії, бо ті, хто є на Заході, вони вже переконані, що татарам, башкирам, бурятам і якутам нічого робити в Російській Федерації. Тому для нас перемогою у цій війні є повний розпад Російської Федерації і виникнення на її руїнах окремих незалежних держав, які могли би назавжди позбавити українську націю цієї екзистенційної загрози. Це перше завдання нашої місії.
По-друге, організувати самі ці народи. І вже зараз взяли в руки зброю білоруси – два підрозділи, чеченці – два підрозділи, інгуші. Нещодавно був створений Сибірський батальйон в лавах Збройних Сил України. І представники цих народів воюють вже за свою свободу в лавах ЗСУ. Ми допомагаємо їм поставити свої національні кадри, налаштувати роботу антиімперських організацій. Для цього ми створили проект, який називається «Університет вільних народів», який очолює Леонтій Шипілов. Цей проект є допоміжним, підготовчим для цих народів. Ми їх навчаємо, як комунікувати між собою, як створювати наративи, як вести боротьбу з російським агресором. Зрештою, ми навчаємо їх зі свого досвіду, з досвіду нашої Організації, яка вела багаторічну боротьбу з комунізмом, з тоталітаризмом.
– І ця боротьба увінчалася здобуттям незалежності України.
– Так, ця боротьба була успішною. Ми вже здійснили перший випуск цього університету. Наші випускники дуже добре себе показали. Нещодавно випускниця УВН бурятка Марина Ханхалаєва просто блискуче виступила на Асамблеї ООН – на тій Асамблеї, яка веде роботу з корінними і малими народами світу. Вона розказала про суть російської імперської політики відносно бурятів, як Москва знищує бурятів на їхній же рідній землі. Тому для нас ця робота, цей освітній проект є надзвичайно важливим. І ми бачимо, якими є результати.
– Зараз іде дуже потужна праця із представниками поневолених Росією народів в самій Російській Федерації, з представниками цих народів, які нині допомагають боротися Україні, а також з тими, хто перебуває на Заході, – з очільниками громадських організацій. Яким чином нині працює АБН, щоб доносити свої месиджі до західних політиків та лідерів? Поясню, чому я саме про це питаю, адже пам’ятаю часи, коли вони категорично відмовлялися слухати і чути про розвал Росії, навіть про гіпотетичну поразку Росії. Всі хотіли втілювати оцю ганебну формулу «щоб Україна перемогла, але Росія не програла».
Вони дуже боялися, щоби, не дай Боже, Росія не почала розвалюватися… Коли я запитувала західних політиків: чи маєте ви план «Б» на випадок, коли досягне успіху оцей відцентровий рух і Росія таки почне розпадатися, а вам доведеться вже на міжнародному політичному рівні мати з цим справу, то спершу було відчуття, наче вони навіть не хочуть про це думати. Пізніше склалося враження, ніби вони пройшли усі відомі стадії осмислення і сприйняття проблеми: заперечення, гнів, депресію, торги, і тепер, нарешті, – прийняття, коли на Заході вже говорять про Росію після Путіна. Але ще не про розвал Росії.
Як остаточно переконати партнерів? Чи готуються, за вашими спостереженнями вони до розвалу Росії, – цієї остаточної мети праці АБН? І якою є реакція самої Російської Федерації, – чи готується Росія, бо вони можуть заперечувати і робити вигляд, що чогось не розуміють, але, напевне, прораховують такі ризики?
– Ця війна показала неміч західних демократій у порівнянні з тоталітарними імперіями, якими є, наприклад Росія, Іран і Китай… Бо Росія дуже просто обходить санкції Заходу.
Росія нарощує озброєння, знаходить ресурси для того, щоби розколювати західне суспільство. І переважно західні лідери думають, що цю загрозу можна якось ліквідувати шляхом зміни лідера Росії. Що прийде якась умовна Юлія Навальная і зробить Росію демократією, країною, яка буде жити за цивілізованими правилами. Ніколи цього не буде! Ми це знаємо дуже добре і ми хочемо переконати в цьому західних лідерів.
Безпека Заходу залежить від справи знищення Російської Федерації як імперії. А з новими національними державами їм буде простіше говорити. Звичайно, є певні проблеми і питання. Наприклад, де подінеться ядерна зброя? Ну але ж з Україною це питання свого часу вирішили? Так само це питання вирішиться з бурятами, з карелами, з Уральською республікою, з башкирами, з татарами… Це не є те, що повинне зупинити цю роботу. Але те, що на Заході недооцінюють сучасну російську тоталітарну владу, це для мене абсолютно очевидно.
Захід більше зараз схиляється до вирішення своїх внутрішніх проблем. Але ж ці їхні внутрішні проблеми підігріваються Москвою. І ці їхні і політичні, і економічні кризи залежать від того, що Росія їм вкидає на «порядок денний».
Я переконаний, що ті антиукраїнські заяви, які звучать у середовищі американських політиків, усі є інспіровані російськими грошима. Тому тут наші конференції, – і не лише на базі АБН, адже є вже ціла низка таких громадських платформ, намагаються довести до лідерів Заходу оці посили, що треба працювати на розвал Російської Федерації.
У розумінні Організації Українських Націоналістів, нашою перемогою буде навіть не вихід на кордони України 1991 року, а повне знищення російської імперії як такої, звільнення народів і повернення етнічних територій, населених українцями, в Українську Державу. Це наша мета, і наша візія, як би ми хотіли вийти з цієї війни.
– Прошу ще детальніше розкрити другу частину попереднього питання: чи готується сама Росія до свого потенційного розвалу? Як вона це робить?
– Звичайно, і ми це чітко бачимо, коли моніторимо їхні джерела інформації, офіційні сайти.
Вони бачать загрозу в тому, що національні республіки зрозуміють те, що ця війна не відповідає інтересам цих народів і націй. Для них (РФ) – це пріоритет у внутрішній політиці. Ми бачимо, що вони по всій країні проводять пропаганду, яка спрямована на утримання міфічної «єдності» Російської Федерації. Бо насправді цієї єдності не існує.
Як вони це утримують? Наприклад, розкручують оцей культ «спеціальної воєнної операції». А ще намагаються переписати історію цих народів, намагаючись усунути з історії ті розділи, які присвячені агресивній політиці Москви. Буряти нічого не знають про геноцид бурят. Калмики дуже побіжно знають про депортацію калмицького народу. Чеченці обурилися, коли з нового підручника історії викинули главу про депортацію чеченського народу. Обурився навіть цей путінець Кадиров: мовляв, «слухайте, що ви робите? Кожен чеченець про це знає, а ви викинули цю тему з нашого підручника історії?» А про те, як з депортації повернувся лише кожен третій калмик? Вони втратили дві третини свого народу під час цієї депортації! А про те, як російські царі вирізали татар і палили Казань? Цього також ніде нема в російських підручниках.
Тому зараз наша робота, в тому числі АБН, спрямована і на те, щоби давати людям правдиву історію своїх народів. І про це вже говорять їхні лідери, які є переважно на Заході, але вони намагаються донести це всередину країни (РФ).
– Мабуть, можна провести аналогію з Україною, що вони (поневолені Росією народи) нині переживають наші ранні і середні 80-ті – початок 90-х років, коли ми відновлювали свою історію, і на масовому суспільному рівні через просвітництво люди дізнавалися свою справжню історію, пізнавали, хто ми є?
– Так, і додам приклад зі свого життя. Я народився в Сумах, на кордоні з Російською Федерацією. У нас не було жодного дитячого садочка рідною мовою! 90 відсотків населення – українці, і жодного українського дитячого садочка! Я до 18 років не говорив українською мовою. У нас майже ніхто не говорив українською мовою. І зараз те саме роблять з поневоленими народами Росії: вони створюють «один расєйський народ», щоб цим народом було далі можливо управляти і направляти, куди Москва хоче.
– У продовження теми готовності Російської Федерації до свого розвалу: як Росія діє зараз на глобальному Заході? Маю на увазі російську агентуру, гроші, підкупи політиків, вплив через засоби масової інформації – всі інструменти, які застосовує Росія.
– Абсолютно всі інструменти! Все, що було при Радянському Союзі, під час Холодної війни, коли СССР воював із Заходом, – всі ці інструменти залишились, включно з терором стосовно лідерів рухів, які протистоять Росії.
Ви знаєте, що вони вбили двох керівників Організації Українських Націоналістів, вони вбили лідерів чеченського народу і далі вони намагаються терором на Заході вбивати головних лідерів. А західне суспільство вони просто розколюють. Вони розколюють країни. Наймають за свої гроші лідерів декотрих країн – як, наприклад, Фіцо у Словаччині чи Орбана в Угорщині.
Нам відомо, що існує ціла «глобальна помийка» з відмивання російських грошей, які вони отримують за продаж нафти. Нам відомо, що, для прикладу, в Об’єднаних Арабських Еміратах російські гроші із дирхамів переводяться у долари і ці долари роз’їжджаються у валізках по цілому світу, а пізніше різні політики світу роблять проросійські чи антиукраїнські заяви.
Там, де у світі є якась дія проти України, там завжди задіяні російські гроші. Чи це польські фермери блокують, чи якась Марджорі щось говорить, чи якісь журналісти роблять «розслідування» про якісь міфічні «утиски християн» в Україні – все це російські гроші.
Існує глобальна мережа підриву західної демократії. Всі, навіть найменші суперечки, які є в західному цивілізованому світі, відомі росіянам і вони в ці суперечки починають бити. Це і економічні, і релігійні суперечки і ті, що пов’язані із сексуальними меншинами – всюди російські гроші. Захід цього не розуміє.
– З якою метою Росія це робить? Щоби перемогти Україну, чи таким чином вони готують Захід і себе до можливого глобального протистояння, в тому числі і воєнного?
– Глобальне протистояння уже є. Я не розумію, чому, наприклад, ті євреї, які живуть в Америці чи в Канаді, якось віддалено дивляться на те, що відбувається в Україні. Зараз передова війни за Ізраїль відбувається десь між Очеретиним і Вугледаром…
– Дуже явна паралель і багато схожого у війні, яку Росія почала проти України і тій війні, з якою зараз зіткнувся Ізраїль. Єдина відмінність, що Україна захищає свою територію від іншої держави – свого одвічного ворога Росії, а не від виплеканих Росією терористів.
– Так, вони тут мають зрозуміти: завтра, якщо впаде Росія, то всі ці технології російські, її протиповітряні комплекси, які бувають часто кращі, ніж американські, російські ракети, – все це буде в Ірану, і все це полетить на Ізраїль. І тоді канадці і американці будуть витрачати набагато більші гроші, щоб захистити Ізраїль від «осі зла».
Росія хоче цілком зруйнувати західну цивілізацію. Бо у розумінні Путіна, він може домовлятися лише з тоталітарними лідерами. Він може з Сі Дзіньпінем домовлятися, Даніелем Ортеґою з Нікарагуа, з режимом «Стражів ісламської революції» в Ірані. Вони для нього зрозумілі. А коли люди самі обирають собі владу і влада змінюється що чотири чи що п’ять років, Путін цього не розуміє. Він вже стільки термінів при владі і тому хоче зробити весь світ подібним до себе.
– Ви заторкнули тему подій в Ізраїлі і майбутнє Ізраїлю в контексті війни. Як це пов’язане з війною в Україні і чи є розуміння цього на Заході?
– На Заході цього розуміння немає. Тому про це треба говорити. Ми говорили про це на наших конференціях у Вашингтоні і загалом в Америці, коли проводили зустрічі. Америка зараз охоплена протестами проти Ізраїлю. І ці люди, які зараз протестують в університетах проти Ізраїлю, через 10-15 років будуть формувати обличчя влади в цивілізованих демократіях. А це все – російська політика. Вони намагаються розколоти західне суспільство. Бо, послаблюючи Ізраїль, послаблюючи Україну, вони посилюють свого союзника – Іран. І тому тут все дуже просто і лінійно: люди, які живуть на більш-менш спокійному і ситому Заході, зайняті якимись своїми дрібними економічними та іншими проблемами.
Ми в Україні бачимо, куди зникають ось ці всі дрібні економічні проблеми, коли починається війна. Проблема безпеки – це найбільша проблема зараз у світі. І західні демократії, лідери суспільної думки мають зрозуміти це, і те, що вже йде світова війна, і що Америка, Канада, Європа, Австралія, Японія, Південна Корея здатні зупинити цю війну. Здатні зупинити її в Україні. А зупиниться ця війна тільки тоді, коли переможе Україна.
Якщо Україна впаде, – завтра війна буде в країнах Балтії і вже завтра за балтійців воюватиме все НАТО. Загориться планета. І про це треба говорити вже і тут прямо. Абсолютно.
– Скажу, хто на Заході розуміє ці речі. Це розуміють українці, які мають історичну пам’ять, знають контекст, знають, що таке Росія. І ми всіма силами намагаємося і через наші організації, надбудови, через різноманітні заходи доносити цю інформацію.
Ми просто кричимо на весь світ про те, що відбувається в Україні і про те, яким чином Захід – в тому числі і Канада – може допомогти.
– Всі світові війни прокотились по Україні. Перша, друга, зараз третя. В кожній війні ми несемо втрати. Але ми досі існуємо, ми досі живі і боремося. Ми як нація – одна з провідних націй світу, яка може себе захищати і виживати в таких конфліктах.
Допоможіть нам зупинити цю третю світову війну. Допоможіть нам її виграти. Це – головний посил, який ми маємо нести світовим демократичним лідерам.
– Як Ви, як голова АБН і Голова ОУН (б) співпрацюєте з канадськими організаціями? Перебуваючи у Канаді, чого очікуєте від цього візиту і що ще ми би мали зробити і як діяти, щоби Україна перемогла, а Росія програла?
– Відповідаючи на Ваше запитання, я би дав короткий аналіз того, що відбувається зараз. А відбувається те, що Росія обійшла всі санкції, Росія послідовно нарощує зброю і проводить приховану мобілізацію. Росія збирає найманців з усього світу, платить їм шалені гроші для того, щоб вони приїжджали в Росію і воювали в Україні.
Ви спитали про те, що можуть робити українці в Канаді. І ми вже знаємо і бачимо ту роль, яку вони зараз тут виконують. Ми бачимо, що українці в Канаді мають серйозні впливи. Канада – це не найбільша країна вільного світу. Але позиція Канади, тобто те, що говорять канадські політики на різних майданчиках (наприклад, на засіданнях країн G7 – Великої Сімки), має включати тезу, що питання України не може бути на другому чи на третьому плані.
Це має бути позиція Канади на всіх міжнародних зібраннях. Про це треба говорити з вашими політиками і постійно тримати їх «в тонусі». Вони мають чітко розуміти, що війна в Україні надовго. Це не те, що ти дав гроші і забув. Чи послав 100 танків і забув. Це те, про що в них на столі має бути кожного дня. Бо якщо Україна програє, – програють вони. Програє майбутнє цих націй. Світова економіка рухне, і вони теж зазнають великих втрат, коли почнеться глобальна війна. Тому Україні треба допомагати щодня. І ми вдячні нашим союзникам, які це роблять, особливо країнам Балтії.
Ми дуже вдячні Канаді, бо Канада на високому рівні тримає планку українського питання. Вдячні Канаді за те, що вона прийняла наших біженців – жінок, дітей, які рятуються від війни. Канада, яка є далеко, за океаном, розвантажила Європу, у якій зараз перебуває багато українців.
І ми вдячні нашим організаціям тут у Канаді, нашим канадським українцям. Тому ви тримайте руку на політичному пульсі політики тут у Канаді і намагайтесь постійно впливати. Бо війна швидко не закінчиться і це вже абсолютно очевидно.
– Так, треба і тримати руку на пульсі, і, як казав Шевченко «добре вигострить сокиру та заходиться вже будить хиренну волю…»
Дякуємо, друже Олеже за сьогоднішню розмову. І хочу вас запевнити, що наші організації тут у Канаді будуть робити все, щоби Україна перемогла. А ми, як медіа будемо робити все від нас залежне, щоби інформувати і боротися інформаційно заради перемоги України.
Ми розуміємо, що це буде довга боротьба. Але ми готові і ми стійкі. А Україна вже самим своїм існуванням довела, що нема такої сили, яка може нас побороти. Перемога і відродження України – це питання часу, достатньої допомоги від партнерів і єдності українців.
Дякую щиро за цю розмову. Слава Україні!
– Дякую Вам. Героям слава!
Розмову вела Оксана Сидорчук – Соколик, головний редактор українсько-канадського тижневика «Гомін України»
