Свято найвищої державної ваги. Саме незалежність є головною ознакою держави, народу. Окреслена кордоном і скріплена Конституцією, вона зумовлює і гарантує всебічний розвиток Української нації. За неї впродовж століть боролися, її втрачали і знову здобували.
Сто років тому «силою, волею та словом» українців була проголошена вільна Українська Народна Республіка, яка рік по тому разом із Західноукраїнською Народною Республікою об’єдналася в єдину незалежну державу. Згодом були проголошення незалежності Карпатської України у 1939 році, Акту відновлення української державності 1941 року та Акту незалежності України 1991 року.
Святкування Незалежності у новітній історії України треба вважати як її відновлення. У цей День маємо згадати всіх – козаків і гайдамаків, січових стрільців і вояків Української Галицької Армії, діячів революційного підпілля Організації Українських Націоналістів та воїнів Української Повстанської Армії, героїв Небесної Сотні та українсько-московської війни на Донбасі. Їхня віра, стійкість та відвага визволяли Україну від гніту імперій, боронили та боронять Українську державу.
Визвольний рух за відновлення державності триває. Окрім анексії Криму Москвою та розв’язання війни на Донбасі, щоразу маємо нові виклики на інших ділянках державного кордону. Імперське минуле підштовхує сусідів до втручання у внутрішні справи України, територіальних претензій, історичних фальсифікацій. Як зазначено в Акті проголошення незалежності України, «продовжується тисячолітня традиція державотворення в Україні, яка має право на самовизначення, передбачене Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами».
Саме в умовах утвердження та продовження боротьби відзначаємо нині чергову річницю Незалежності. Із вірою в усміх долі та торжество національної ідеї! Україна, врешті, посяде своє достойне місце у когорті провідних держав світу!
Із святом! Українським! Державним! Величавим!
Слава Україні!
Голова ОУН (б) Стефан Романів
