Діяльність української міліції не відповідає завданню захисту життя, здоров'я, честі та гідності, а також інших прав і свобод людини і громадянина | Український погляд

ЗАЯВА

народних депутатів України-членів Комітету Верховної Ради України

з питань прав людини,

національних меншин і міжнаціональних відносин

Україна стане цивілізованою демократичною європейською державою лише за умови, коли в ній будуть дотримуватися права і свободи кожної людини, кожного громадянина.

Основним завданням міліції є захисту життя, здоров’я, честі та гідності, а також інших прав і свобод людини і громадянина. На жаль, діяльність української міліції не відповідає цьому високому завданню.

Авторитетна міжнародна неурядова організація Amnesty International за результатами свого дослідження оприлюднила такий висновок: «… в Україні фактично існує культура безкарності за серйозні кримінальні вчинки, включаючи катування та вимагання, скоєні правоохоронцями в ході їхньої роботи. Структурні недоліки, високий рівень корупції, тісні функціональні та інші зв’язки між прокуратурою та міліцією, непроведення або незадовільне проведення розслідувань кримінальних вчинків, скоєних правоохоронцями (навіть у тих випадках, коли існують медичні або інші достовірні докази на підтримку заяв), переслідування та залякування скаржників, а також низький рівень подальшого притягнення винних до відповідальності, – все це сприяє безкарності за порушення правоохоронцями прав людини».

Про глибоку кризу всієї правоохоронної системи свідчать результати дослідження, проведеного Інститутом соціології НАН України, що були оприлюднені 2 квітня 2013 року, згідно з якими повністю довіряє міліції лише 1% населення України.

Гірше того, останнім часом дедалі частіше громадськості стають відомі факти безпосередньої участі працівників міліції в кримінальних злочинах – від ДТП до зґвалтувань чоловіків та жінок, тортур та спричинення тяжких тілесних ушкоджень, замахів на вбивство та вбивств, в тому числі з корисливих мотивів.

Зокрема, протягом останніх років широкого розголосу в суспільстві набули такі факти:

– справи Дмитра Ящука, який помер у Святошинському райвідділі міліції міста Києва 13 червня 2010 року та Якова Строгана, який був жорстоко побитий міліціонерами у місті Харків 16 серпня 2010 року;

– справа Ігоря Індила, який помер в результаті перелому черепа та внутрішньої кровотечі 17 травня 2010 року у кімнаті для затриманих чергової частини Шевченківського райвідділу міліції міста Києва. Причому, навіть після того, як генпрокурор Віктор Пшонка публічно визнав провину двох міліціонерів у смерті Індила, один з них – дільничний Сергій Приходько – був засуджений за перевищення службових повноважень до п’яти років позбавлення волі умовно, а другий – інспектор-черговий Сергій Коваленко – був амністований на тій підставі, що у нього є п’ятирічний син;

– справа шахтаря Михайла Белікова, якого співробітники міліції 17 червня минулого року, перебуваючи при виконанні службових обов’язків, зґвалтували міліцейським кийком в Петровському райвідділі міліції міста Донецька, внаслідок чого потерпілий став інвалідом.

– кричущий випадок, який стався минулого року в Києві, коли слідчий міліції разом з колишнім міліціонером та колишнім ув’язненим вбили трьох мешканців Києва з метою заволодіння їх квартирами (за повідомленнями ЗМІ, усі ці троє зловмисників досі перебувають під вартою, триває слідство).

Проте, ситуація, що склалася в правоохоронній системі, залишається, з нашого погляду, без належної уваги та адекватного реагування з боку вищого керівництва не лише правоохоронних органів, а й держави Україна.

Навіть після того, як під тиском громадськості після ганебного злочину в смт Врадіївка Миколаївської області було звільнено з посад декількох керівників в системі органів внутрішніх справ і прокуратури, кількість правопорушень за участі правоохоронців не зменшилася – ЗМІ продовжують повідомляти про такі випадки з усіх куточків країни.

Останнім з таких випадків є події, які відбулися 12 липня поточного року на ринку «Шлях», що знаходиться в Святошинському районі міста Києва. Окрім відверто зухвалої і злочинної поведінки старшого лейтенанта міліції Ганнисика Андрія Михайловича, не може не викликати обурення реакція на інцидент з боку його керівництва, а саме – намагання зробити винною постраждалу внаслідок його хуліганських дій, висловлення погроз на адресу громадських активістів.

Слід констатувати, що широкі верстви населення України все більше охоплює внутрішнє переконання, що беззаконня і безкарність стали рисами нинішньої правоохоронної системи України, а найвищі посадові особи і інститути державної влади Держави Україна вже не контролюють ситуацію і навіть не здатні до вчинення рішучих дій, спрямованих на кардинальне і швидке її покращення.

Ми переконані, що ситуація потребує негайного реагування і публічного оприлюднення своєї позиції кожним без винятку з числа тих, хто має представницький мандат від громадян у законодавчому органі нашої держави – Верховній Раді України (причому, вже неважливо – чи представляє він парламентську більшість, опозицію або є позафракційним), а також відчуває в собі сили домогтися глибокого реформування правоохоронних органів.

Тому ми, як народні депутати України, вимагаємо вжити рішучих заходів для припинення порушень законності у системі правоохоронних органів і з цією метою звертаємося:

До Президента України:

1) з вимогою звільнити з посади Міністра Внутрішніх Справ України Захарченка Віталія Юрійовича;

2) з пропозицією розглянути ситуацію з дотриманням законності та захисту прав і свобод людини і громадянина правоохоронними органами на найближчому засіданні Ради національної безпеки та оборони України;

До Кабінету Міністрів України:

1) з пропозицією розробити за участю авторитетних правозахисників, громадських організацій і активістів громадянського суспільства, а також не пізніше, ніж до 1 жовтня 2013 року подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про поліцію» європейського зразка. В якому, зокрема, передбачити:

механізми цивільного контролю за діяльністю правоохоронних органів і жорсткі норми відповідальності для їх співробітників;
створення муніципальної поліції, з виборним, а також підзвітним та підконтрольним міській громаді керівництвом;

До Верховної Ради України:

1) з пропозицією внести зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України, які будуть спрямовані на посилення відповідальності за злочини, скоєні працівниками правоохоронних органів.

До Міністерства внутрішніх справ України:

1) з вимогою не пізніше, ніж до 1 жовтня 2013 року провести переатестацію 100% працівників усіх районних відділень МВС. При цьому забезпечити участь авторитетних правозахисників, представників громадських організацій і активістів громадянського суспільства як у проведенні переатестації, так і у здійсненні контролю за її результатами, висновками та кадровими рекомендаціями.

Народні депутати України,

члени Комітету Верховної Ради України

з питань прав людини, національних меншин

і міжнаціональних відносин:

Голова Комітету Валерій Пацкан

Перший заступник голови Комітету Андрій Шевченко

Заступник голови Комітету,

голова підкомітету з питань гендерної рівності Ірина Луценко

Голова підкомітету з питань

етнополітики, прав корінних народів та

національних меншин України,

жертв політичних репресій Мустафа Джемілєв