З початку повномасштабного вторгнення учасниками конкурентних закупівель на Prozorro стали понад 23 тисячі підприємств.
Різниця між загальною сумою, яку державні замовники планували витратити на свої закупівлі, та сумою, за якою були укладені контракти завдяки тендерним процедурам, склала 6 млрд грн.
Усього ж в електронній системі прозвітували про понад 2 мільйони укладених договорів на 311 млрд грн.
Після того, як у липні 2022 року уряд повернув обов’язкові закупівлі в Prozorro, у системі відбувається близько половини закупівель від показників довоєнного рівня. Таке скорочення можна пояснити як зменшенням видатків на некритичні потреби, як і тим, що закупівлі для потреб оборони та критичної інфраструктури здійснюються без використання Prozorro.
З початку повномасштабного вторгнення Кабмін змінював правила здійснення публічних закупівель, аби адаптувати їх під нову реальність, яка вимагає більш швидкого забезпечення потреб. Так завдяки новій процедурі — відкритим торгам з особливостями, запровадженій постановою №1178, вдалося скоротити середню тривалість тендера майже вдвічі — до 22 днів.
Натомість процедуру запиту ціни пропозиції в Prozorro Market можна провести ще швидше, її середня тривалість — 11 днів. Що важливо, завдяки тій самій постанові №1178 замовники можуть використовувати Prozorro Market без обмежень по сумі, що дозволяє суттєво зняти адміністративне навантаження з замовників. Відтак і обсяг закупівель в електронному каталозі зріс утричі, порівняно з 2021 роком — до 1,2 млрд грн.
Результати роботи у 2022 році свідчать про те, що, попри всі складнощі й виклики, електронна система закупівель Prozorro працює без збоїв та демонструє гнучкість і здатність змінюватись, навіть в умовах воєнного часу, зазначила заступниця Міністра економіки України Надія Бігун.
“Прозорі принципи та гнучкі рішення дозволять системі успішно працювати з викликами нового року, зокрема, стати обов’язковим елементом майбутньої масштабної розбудови України”, — додала Надія Бігун.
Під час повномасштабного вторгнення на Prozorro найбільше коштів було витрачено на будівельні та ремонтні роботи (93,5 млрд грн), пальне та електроенергію (49 млрд грн), медичне обладнання та фармацевтичну продукцію (26 млрд грн).
Найбільше коштів на закупівлі витратили в Київській, Львівській та Дніпропетровській областях. Найменше — в Луганській та Херсонській. (Деталі – на графіці нижче)
У п’ятірку закупівель з найбільшою очікуваною вартістю за період з 24 лютого потрапили: генпідрядні роботи з завершення будівництва першої і будівництво третьої черги Дністровської ГАЕС (35,5 млрд грн), апаратура для проєкту реконструкції другої черги Дніпровської ГЕС (2,4 млрд грн), 28 тис. тонн дизпалива для АТ “Укрзалізниця” (35 млн дол.) та 25 тис. тонн дизпалива для АТ “Укртранснафта” (31,5 млн євро), а також реконструкція мосту на автомобільній дорозі Сахновщина-Ізюм-Куп’янськ-КПП “Піски” на Харківщині (понад 1 млрд грн).
У п’ятірку конкурентних тендерів з найбільшими сумами договору за період з 24 лютого потрапили: закупівля електроенергії ПАТ “Закарпаттяобленерго” (668,5 млн грн), ремонти автошляхів на Львівщині: 1820,2 км (517,5 млн грн) та 1043,6 км автомобільних доріг місцевого значення (440 млн грн), капітальний ремонт мосту через р.Тетерів в Іванківському р-н. на Київщині (447,3 млн грн), ремонт автомобільної дороги Феневичі-Бородянка-Макарів-
Зауважимо, це лише та інформація, яка відображається в системі, адже з початком повномасштабного вторгнення замовникам дозволили публікувати звіт про закупівлю після завершення воєнного стану. Восени ця норма лишилася лише для оборонних замовників, тоді як для решти повернувся обов’язок звітувати про закупівлі — з можливістю приховувати чутливі дані.
