Група дослідників із «Центру глобальних громадянських та політичних стратегій» разом з «Коаліцією громадянського суспільства» «Донгалек Устел» (Нур Рахімбеков (США), Чімен Оре (Туркменістан), Серік Медетбеков (Німеччина) та Мірас Нурмунханбетов (Казасхстан) здійснили масштабне дослідження обходу Росією міжнародних санкцій у 2023-2024 роках.
Нижче ми опишемо лише деякі результати дослідження, про те як Росія використовувала жадібність корумпованих урядів, олігархічні зв’язки, вибудовувала складні організаційні, логістичні та фінансові ланцюжки, щоб нахабно обходити світові санкції і постачати необхідні західні технології і товари для ведення загарбницької війни проти України.
Але ця історія і про те, що скільки ниточці не витися – кінець буде. Нехай із бюрократичним запізненням, усі схеми як би їх не маскували – розкриті, а більшість їх учасників відчули на собі разючу силу вторинних санкцій. А перелік учасників дослідницької мережі свідчить, що далеко не всі громадяни країн Центральної Азії, уряди і олігархи яких забруднили руки в торгівлі з Росією підсанкційних товарів, підтримують цю огидну політику. Тому це ще й історія і про мужність.
Автори дослідження попри його складність, прихованість інформації, детальне маскування слідів, торгівельні правила ЄврАзЕс, що дозволяють лише раз сплативши мито при потраплянні іноземного товару безперешкодно переміщати його далі серед країн-учасників, використовуючи різноманітні методики збору даних і детально збираючи до купи крихти урядових та журналістських розслідувань склали об’ємну і максимально повну картину.
База, на яку опиралися дослідники, екстремальне збільшення експорту в Росію з деяких країн у 2022-2023 роках.
Аналітики виявили, що найбільш експлуатовані маршрути доставки санкційної продукції до Росії проходять через Казахстан, Киргизстан, Узбекистан, Грузію та Вірменію, всі з яких, за винятком Казахстану, значно збільшили свій експорт до Росії минулого року. Звичайно, це не означає, що казахстанці зовсім не беруть участі у допомозі Росії в обході санкцій.
Дослідники зазначили, що «санкції, які, за прогнозами, матимуть довгостроковий ефект, ще не почали діяти». Проте 2023 року через посилення обмежень та загрози вторинних санкцій кілька підприємств було спіймано і проти них порушили кримінальні справи. Однак це не завадило російським фізичним особам та організаціям обходити санкції.
Інтеграція західних компонентів у російські військові технології, особливо в безпілотники та ракети, такі як системи «Кинжал» та «Іскандер», розкриває складну динаміку глобального ланцюжка поставок та проблеми ефективного дотримання санкцій. Роль Киргизстану як транзитного пункту для товарів, призначених для Росії, наголошує на складності міжнародних торгових мереж. Фірми отримують прибуток від продажу китайських і європейських товарів, що підпадають під санкції – від дронів і запчастин для літаків до оптичних прицілів і передових схем для бомб – більша частина яких доставляється літаками або вирушає сушею компаніям у Росії. Вони, як і раніше, імпортують найважливіші компоненти ракет безпосередньо з країн ЄС, як ні в чому не бувало, а ракети «Кинжал» та «Іскандер» начинені західними комплектуючими чіпами Texas Instruments та німецькими котушками. Оскільки російське військове виробництво значною мірою залежить від іноземних компонентів, компанії, зареєстровані в країнах, що не беруть участь у санкціях, таких як Китай, Туреччина та Об’єднані Арабські Емірати, стали основними центрами реекспорту західних технологій.
Bloomberg повідомив, що за дев’ять місяців 2023 року Росія імпортувала чіпів іноземного виробництва на $1,2 млрд. Більшість цих чіпів (вартістю понад $1,2 млрд) виробили американські та європейські компанії, у тому числі Intel Corp, Advanced Micro Devices, Analog Devices , Infineon Technologies, STMicroelectronics та NXP Semiconductors. У митних документах не зазначено, які компанії імпортували чіпи в Росію і коли продукцію було вироблено. Компанії, перераховані Bloomberg, запевнили, що дотримуються санкцій та припинили діяльність у Росії, а також розслідують схеми нелегальних поставок чіпів до Росії.
Аналіз даних BSA виявив, що американська компанія, яка виробляє компоненти систем перекачування рідин, отримувала перекази від російських підприємств на потенційні закупівлі з грудня 2021 року до жовтня 2022 року. У період з жовтня 2022 року до січня 2023 року ця компанія почала отримувати перекази на закупівлі від Центрально-Азіатської компанії, потенційно здатної обійти експортний контроль, пов’язаний з Росією.
Російські чиновники склали список того, що можна ввозити за допомогою «паралельного імпорту»: айфони, фени Dyson, автомобілі, хутра, алкоголь та десятки інших категорій. Товари зі списку становили понад 30% всього російського імпорту. Той факт, що товари на суму 20 мільярдів доларів надійшли до Росії за схемами паралельного імпорту у 2022 році, наголошує на масштабах цієї практики та її значенні для економіки країни.
22 грудня 2024 року президент Байден підписав новий указ, який посилює санкції США проти фінансових посібників російської військової машини. Указ ясно дає зрозуміти іноземним фінансовим установам, що вони ризикують втратити доступ до фінансової системи США, якщо сприятимуть значним угодам, пов’язаним із російською військово-промисловою базою. Указ також надає повноваження розширювати американські заборони імпорту деяких російських товарів.
Прийнявши санкції проти більш ніж 1800 осіб та заморозивши активи на суму понад 24 мільярди євро, ЄС демонструє свою відданість забезпеченню дотримання наслідків за дії, що порушують міжнародні норми. Для порівняння, Сполучені Штати також вжили значних заходів: заморозили активи на суму понад 280 мільярдів доларів.
23 лютого 2024 року ЄС спільно зі США та Великобританією прийняв 13-й пакет санкцій проти Росії, орієнтований на нові обмеження у військовому та оборонному секторі Росії. Пакет також включає нові позначення санкцій та спрямований на боротьбу з обходом санкцій.
Сполучені Штати оголосили про свій найбільший в історії пакет санкцій проти Росії, що загалом охоплює близько 500 фізичних та юридичних осіб. Ці заходи додають 27 нових компаній: 17 з Росії та 10 з третіх країн, включаючи Китай, Казахстан, Індію, Сербію, Таїланд, Шрі-Ланку та Туреччину, і спрямовані на посилення обмежень на експорт товарів подвійного призначення та передових технологій для певних підприємств. особливо у Росії та інших зазначених країнах.
Серед ключових схем і суб’єктів підсанкційної торгівлі називають:
1) Підприємства, що належать олігархам у Казахстані та країнах Центральної Азії, продаються російським олігархам, щоб вони могли виробляти продукцію та відправляти її назад до Росії, головним чином, для використання у військовій промисловості.
2) Центральноазіатські компанії, які належать олігархам або мають з ними відносини, закуповують продукцію на Заході так, ніби вона призначена для їх власних потреб, проте при доставці товарів до своїх країн партія товару перенаправляється на пункт призначення в Росії.
3) Олігархи, які впливають на владу чи навіть держкорпорації у третіх країнах, допомагають російському бізнесу перебратися туди. Після переїзду російські підприємства починають виробляти та постачати товари та сировину назад до Росії. Аналогічний першому варіанту, відмінність лише у формі власності.
4) Олігархи з Центральної Азії, насамперед із Казахстану, набувають активи у Росії, отже компанії де-факто підпадають під індивідуальну юрисдикцію Казахстану. Один із способів відокремити компанію від санкціонованої особи.
Результат ретельного моніторингу товарних відносин із Росією країн Центральної Азії та Південного Кавказу засвідчив місце і роль кожного суб’єкта у обході санкцій.
Казасхстан
Казахстан, найближчий сусід Росії, має загальний кордон довжиною понад 7500 км із численними митними пунктами пропуску. При імпорті з Казахстану митних процедур менше, ніж зазвичай. Це означає, що мита повинні бути сплачені лише один раз при ввезенні товарів у будь-яку державу-член Євразійського економічного союзу із «зовнішнього світу». Тоді товари зможуть переміщатися відносно вільно, хоча деякі платежі все одно знадобляться.
Джим О’Брайєн, директор Управління з координації санкцій Держдепартаменту США, у червні 2023 року зробив важливу заяву, звинувативши Казахстан у сприянні зусиллям Росії щодо відновлення імпорту важливої електроніки до довоєнного рівня. Ця електроніка, включаючи мікросхеми, інтегровані системи та процесори, за своєю суттю не є товаром подвійного призначення, але використовується у російській військовій промисловості. О’Брайєн особливо виділив Казахстан як ключовий напрямок реекспорту, підкресливши зростаючу роль країни в цьому процесі. Він наголосив на зміні динаміки реекспорту: міжнародні компанії тепер безпосередньо експортують продукцію до Казахстану та інших країн Центральної Азії, минаючи Росію. Згодом ці товари перенаправляються до Росії, що дозволяє ефективно обійти будь-які санкції та обмеження, що діють.
Американська некомерційна організація Crude Accountability стверджує, що російські компанії володіють 36,5% акцій Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК), а ще 3,825% частково належать “Роснафті” через Rosneft-Shell Caspian Venture Limited. Західним компаніям належить приблизно 31,93% акцій, а решта належить казахстанським чи іншим підприємствам. Значна частина акцій і, отже, контроль за консорціумом належать російським підприємствам, які потрапили під санкції. Це демонструє партнерство між Chevron, Shell, ENI і російськими підприємствами, що потрапили під санкції. Російська нафта надходить трубопроводом на світовий ринок.
Газовий конденсат із Карачаганакського родовища надходить на Оренбурзький НПЗ, що належить “Газпрому”. Ці компанії та суб’єкти, які потрапили під санкції, продовжують отримувати прибуток, доки війна в Україні триває, а російська економіка отримує вигоду від експорту нафти, який у 2021 році становив 45% економіки.
За дев’ять місяців 2023 року Bellatrix, наприклад, обробила близько 20% постачань Сургутнафтогазу. Доходи Росії від її основних податкових джерел нафтодоларів майже подвоїлися у період із квітня по жовтень 2023 року. Приміром нафтові доходи Росії у жовтні 2023 року становили 11,3 мільярда доларів і займали 31% загального чистого бюджету країни.
Санкції також порушуються під час транспортування нафти за межі Росії на орендованих суднах. Власники вітчизняного та тіньового флоту разом перевезли понад 70% російських нафтових вантажів за перші дев’ять місяців 2023 року, що дозволило Москві зберегти контроль над її експортом і поступово підвищувати ціни. За даними судноплавства, грецькі судна перевезли 20% усіх постачань нафти до Росії у 2023 році та майже третину її експорту флагманського сорту нафти Urals.
Аналітики засвідчили стрімке зростання експорту з Казахстану до Росії від початку російської агресії в Україні: з 15 до 185 мільйонів доларів США для технологічних товарів; загалом товарообіг збільшився у 215 разів, причому особливо помітно збільшення постачання товарів подвійного призначення, які можна розібрати на мікрочіпи для військової техніки (дрони).
Казахстан продовжив постачати російську оборонну промисловість сировиною та запасними частинами, що дозволяють Росії виробляти зброю та боєприпаси. У зв’язку з цим, як повідомляє OCCRP, Казахстан та Узбекистан збільшили експорт бавовняної целюлози, яка використовується у виробництві пороху, до Росії після вторгнення в Україну у 2022 році. Бавовняну масу зазвичай збирають російські імпортери, які потім постачають її на військові заводи, що спеціалізуються на виробництві пороху та інших видів палива. Казахстан, експорт бавовняної целюлози якого йде майже виключно до Росії, збільшив свій експорт у 2022 році, відправивши майже на 60 відсотків більше, ніж у попередньому році.
США визначили, які компанії перепродують мікрочіпи підприємствам у Росії, які зараз перебувають під санкціями через війну в Україні. Про це повідомив голова Держдепартаменту США з координації санкцій Джеймс О’Браєн. За словами представника Держдепартаменту, США визначили компанії із п’яти країн: Казахстану, Вірменії, Грузії, Туреччини та Об’єднаних Арабських Еміратів.
Німецька компанія Elix-St, що належить російській парі, імпортувала мікрочіпи західних виробників, таких як STMicroelectronics, Infineon, Analog Devices і Texas Instruments, і відправляла мікрочіпи казахстанської компанії Da Group, створеної невдовзі після вторгнення в Україну. Потім вони відправили мікрочіпи російській компанії «Стек», яка продає мікрочіпи виробникам військової, космічної та оборонної промисловості Росії.
Незважаючи на те, що Туреччина не згадується в цій доповіді як один із помічників у допомозі Росії в обході міжнародних санкцій, турецькі структури сприяють передачі до Росії товарів подвійного призначення, які потім використовуються у війні в Україні. Зокрема тут згадується Margianna. Insaat Dis Ticaret Limited Sirketi (Margianna) та Demirci Bilisim Ticaret Sanayi Limited Sirketi (Demirci) як організації, які стали об’єктом переслідування Міністерства фінансів США за їхню роль у цій діяльності.
«Елтекс Алатау», Казахстан. Вони постачають мікросхеми американської компанії Analog Devices для приладів нічного бачення «Сосна-У», які використовуються у танках Т-72Б3М. Цікаво, що офіційні партнери «Елтекс Алатау» – «Елтекс-МСК» та «Елтекс» – співпрацюють з Міноборони та ФСБ РФ. Крім того, і казахстанська компанія, і Елтекс мають спільного акціонера в особі російського бізнесмена Олексія Чернікова. Ця ситуація передбачає комплексну мережу зв’язків між компаніями у різних країнах та їх зв’язки з оборонними та силовими відомствами.
«Астаріс» – з травня по вересень 2022 року відправила на адресу «Нової електронної компанії» у Смоленську десятки партій західних товарів подвійного призначення. Власник – підприємець білоруського походження Олександр Скоробогатий.
Група “Елем” – компанія, пов’язана з російською компанією “Стрілою Електронна комерція”, що належить бізнесмену Кирилу Тулякову. Інтернет-магазин “Стрілий” постачав електроніку компаніям-учасникам російських військово-промислових виставок.
«Компанія «Електроніка» пов’язана з російським ІТЦ, постачальником «НДІ автоматики ім. М.Л. Духова», де розробляються ядерні боєголовки. Для постачання використовується литовська компанія-посередник – компанія «ОТК Груп» з росіянами у списку акціонерів.
12 липня 2023 року Бюро промисловості та безпеки (BIS) Міністерства торгівлі США запропонувало внести поправки до Положення про експортний контроль (EAR), додавши до Список організацій сорок дві організації. Ці організації зазначені у пунктах призначення: Вірменія (3), Білорусь (1), Бельгія (3), Китай, Китайська Народна Республіка (1), Кіпр (4), Німеччина (1), Казахстан (1), Нідерланди (1), Росія (28) та Об’єднані Арабські Емірати (1). Уряд США визначив, що ці організації діють всупереч інтересам національної безпеки чи зовнішньої політики Сполучених Штатів. Група Елем одна з них.
Ще один яскравий приклад ухилення від санкцій – постачання смартфонів Samsung та Apple із Казахстану до Росії. Обидві компанії пішли з російського ринку. Казахстанські дистриб’ютори, скориставшись легалізацією паралельного імпорту в Росії, у травні 2022 року почали постачання продукції до російських роздрібних мереж «Зв’язковий», «М.Відео» та DNS. Більшість моделей мали казахстанське маркування, а це означає, що гаджети спочатку створювалися для казахстанського ринку.
Багато представників великого російського бізнесу переводять свої підприємства до Казахстану. Наприклад, відома історія з переїздом до Казахстану російського заводу «Поліметал», що виробляє рідкісноземельні метали, який потрапив під західні санкції в Росії. У Казахстані «Поліметал» очолюють брати Несіс, які вийшли з ради директорів «Поліметал Росія», щоб уникнути санкцій та продовжити постачання рідкісноземельних металів до Росії з Казахстану. У 2022 році компанія «Поліметал» стала власником 75% у проекті розробки мідно-золотих активів родовища Бакси в Казахстані.
Нещодавно стало відомо, що «Росатом» придбав у казахстанських бізнесменів Василя Анісімова та Олександра Клебанова, пов’язаних із екс-президентом Назарбаєвим, найбільше уранове родовище «Буденівське» разом із гірничо-хімічним комбінатом у Степногірську. Угода відбулася через 100% дочірню компанію Росатома – Uranium One Group.
Інший приклад – компанія Freedom Finance Co., очолювана Тимуром Турловим, яка надає брокерські послуги та доступ російських громадян до IPO західних країн, зокрема США. За короткий період компанія Турлова оголосила про доходи, які у кілька разів перевищили доходи акул із Уолл-стріт. Також, екс-російський бізнесмен Турлов відомий випуском кредитних та дебетових банківських карток, за допомогою яких звертаються фінанси російських громадян.
У схемах обходу санкцій беруть безпосередню участь олігархи з оточення екс-президента Казахстану, які продовжують постачати Росію санкційну продукцію. Наприклад, близька до екс-президента компанія Eurasia Resource Group (ERG) постачала алюміній до Росії. Потужність заводу в Павлодарі («Алюміній Казахстану») становить 1,4 млн. тонн глинозему на рік. Глинозем із Казахстану поставляється залізницею. ERG продає глинозем в Росію і отримує платежі через банк ВТБ Казахстан, що знаходився на той момент під санкціями. Пізніше санкції, запроваджені з ВТБ, було знято.
На момент вторгнення Росії в Україну багаті казахські олігархи вже володіли бізнесом у Росії, проте вони продовжували міняти власників та набували ще більше підприємств та активів. Це безпосередньо пов’язане із процесом обходу санкцій. Казахстанські олігархи укладають угоду з росіянами, щоб приховати, хто справжній власник бізнесу.
Тимур Кулібаєв, зять колишнього президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, разом із дружиною Дінарою Кулібаєвою, володіє АТ «Холдингова група «АЛМЕКС». Через АТ «Холдингова група «АЛМЕКС» вони контролюють АТ «Народний Банк Казахстану» та володіють 40% акцій АТ «Алтин Банк». Цей конгломерат працює у кількох країнах, включаючи Казахстан, Росію, Киргизстан, Узбекистан, Таджикистан та Грузію. Кулібаєв також є основним власником ТОВ «Кіпрос», яке є диверсифікованою структурою, що включає різні структури, такі як ТОВ «Viled Group», ТОВ «Emdeu Group», ТОВ «iQ Solutions» і ТОВ «Petro Retail» (керує мережею АЗС КМГ). Крім того, ТОВ “Кіпрос” належить ТОВ “Mercury Properties”, яке займається орендою та управлінням комерційною нерухомістю в таких містах, як Алмати, Астана, Дубай та інших. Понад те, Кулібаєв контролює Vitol Group. У 2021 році Vitol Group разом з Glencore Plc та Trafigura Group були основними компаніями, які брали участь у транспортуванні приблизно 40% російської нафти марки Юралс, що вказує на значний вплив на світовий енергетичний ринок.
У липні 2022 року відбулася зміна власників у ТОВ «Камкор Локомотив» та ТОВ «Камкор Вагон», обидві компанії перейшли на баланс ТОВ «Казахстанські Транспортні Технології». Засновниками ТОВ «Камкор Локомотив» спочатку були ТОВ «Joint Technologies» та ТОВ «Камкор Менеджмент», а засновниками ТОВ «Камкор Вагон» – ТОВ «Камкор Менеджмент». Серед засновників ТОВ «Камкор Менеджмент» були Андрій Кім, Алібек Кулібаєв (племінник Тимура Кулібаєва), Діас Сулейменов (діловий партнер Тимура Кулібаєва) та ТОВ «Joint Technologies». ТОВ «Joint Technologies», у свою чергу, належить Раушан Сагдієвій та ТОВ «Кіпрос», власником якого є Тимур Кулібаєв. У нового власника – ТОВ «Казахстанські транспортні технології» – два засновники: ТОВ «Векторні технологічні рішення» та ТОВ «Діскус». Цікаво, що бенефіціаром ТОВ “Векторні технологічні рішення”, створеного всього за місяць до угоди, є громадянин Росії Олексій Лебедєв. Ця комплексна мережа змін у власності передбачає стратегічну перебудову чи реструктуризацію транспортного сектора Казахстану, можливо, під впливом як внутрішніх, так і міжнародних інтересів.
Володимир Кім, який займає перше місце серед 50 найбагатших людей Казахстану, займається толінгом мідного концентрату та поліметалів через Жезкентський гірничо-збагачувальний комбінат (ГЗК) та Ауезово-Бакірчинський ГЗК поряд з особами, які потрапили під російські санкції. У липні 2023 року компанія KAZ Minerals, виробник міді, що належить Володимиру Кіму та його партнеру Олегу Новачуку, зупинила діяльність у Росії, оголосивши про вихід із Баїмського мідного проекту на Чукотці. Внаслідок цього у ТОВ «ГДК Баїмська», відповідального за розробку Баїмського родовища, змінився власник. Новим власником стала приватна казахстанська компанія Trianon Limited, зареєстрована в 2022 році в Міжнародному фінансовому центрі «Астана» (МФЦА). Цікаво, що акціонерами Trianon Limited є ті самі особи, які володіють KAZ Minerals, а саме Володимир Кім та Олег Новачук. Раніше KAZ Minerals придбала чукотський проект Баїмка за $900 млн у Романа Абрамовича та Олександра Абрамова. Ця угода, про яку було оголошено у 2018 році, було завершено у 2021 році. Ці події ілюструють складну динаміку проектів по видобутку корисних копалин за участю відомих діячів казахстанського бізнесу та їх стратегічних маневрів у гірничодобувному секторі.
Кайрат Ітемгенов, бізнесмен, що фігурує у списках Forbes Казахстан, володіє готелями у Москві і є мажоритарним акціонером групи Aqniet, що володіє брендами Mövenpick та Pana у Казахстані. До кінця 2022 року під брендом Pana у Москві було виведено готель Holiday Inn Express під управлінням Ітемгенова. Поруч із готелем у російській столиці відкрилося етно-кафе «Тари». У січні 2024 року група Ітемгенова потрапила до заголовків газет, оголосивши про придбання Globaltrans, російської компанії, що спеціалізується на залізничних вантажних перевезеннях країн СНД. Цей крок вартий уваги, оскільки він демонструє стратегічні інвестиції в компанії, які потенційно можуть допомогти Росії в обході санкцій та вирішенні логістичних та транспортних проблем. Такі інвестиції можуть зіграти роль підвищення стійкості Росії у умовах геополітичного та економічного тиску.
Раніше повідомлялося про Кенеса Ракішева, який є найближчим другом президента Чечні Рамзана Кадирова, який потрапив під санкції. Ракишев очолює компанію Fincraft Group LLP. Група веде бізнес у Казахстані, США, Україні, Румунії, Білорусії, Росії, на Кіпрі та на острові Мен. У Казахстані він нібито підписав контракт як приватний інвестор у 2017 році разом із Міністерством фінансів, Національним банком РК, АТ «Фонд національного добробуту «Самрук-Казина», АТ «Фонд проблемних кредитів», АТ «Казкоммерцбанк». “БТА Банк”, АТ “Народний Ощадний Банк Казахстану” вкладе трильйони тенге в порятунок двох банків БТА та Казкоммерцбанку, надавши їм фінансову підтримку. Угода була здійснена непрозоро, без будь-яких оцінок ринкової вартості та податкових відрахувань.
Кайрат Мажибаєв, засновник АТ “RG Brands”, управляє приватною компанією, зареєстрованою в Дубаї з 2021 року. Ця компанія є дочірньою компанією Area Plus DMCC, яка базується в Дубаї і, зрештою, належить самому Мажибаєву. Хоча RG Brands в основному фокусує свою діяльність у Казахстані, компанія також має зарубіжні дочірні компанії. Однією з таких дочірніх компаній є ТОВ “РГ Брендс Норт”, розташоване в Новосибірській області Росії. ТОВ «РГ Брендс Норт», створене у 2016 році, займається реалізацією та дистрибуцією продукції групи в Росії. Що стосується фінансових показників, у RG Brands спостерігалося значне зростання виручки: виторг групи в 2022 році склав 156,4 млрд тенге порівняно зі 100,1 млрд тенге роком раніше.
Власник Алматинського вентиляторного заводу (АВЗ) Марат Баккулов має власний завод у Росії: 2020 року компанія відкрила виробництво в Татарстані, щоб «закрити потреби російського ринку». Російське підприємство, яке називається BhB System, має центральний офіс у Казані, офіс у Москві та представництво у Нижньому Новгороді. Неясно, чи порушено санкційний режим, але факт залишається фактом: ця компанія веде бізнес на дуже тонкій межі.
Крім торгівлі Казахстан підтримує серйозні відносини з Росією у сфері військового співробітництва, включаючи оренду майданчиків для випробувань систем озброєння. Полігон Сари-Шаган, розташований між Алмати та Астаною, використовується Росією для випробувань міжконтинентальних балістичних ракет, про що свідчить оголошення про нове випробування ракети у квітні 2023 року. Крім того, космодром Байконур у Західному Казахстані вже давно зданий в оренду Росії на довгостроковій основі для запусків космічних ракет.
Киргизстан
2021 року Киргизстан експортував товарів на $392 млн порівняно з потрійним обсягом товарів на $1,06 млрд 2022 року. Імпорт залишився в тому ж коридорі в 2021 році – $1,9 млрд. проти $2,4 млрд. у 2022 році. Зростання дозволяє зробити висновок, що стався стрибок експорту товарів до Росії, це може бути пов’язане з процесами ухилення від санкцій. Дані за 2023 рік поки що не оприлюднені.
Згідно з торговельними даними ООН, Киргизстан не імпортував і не експортував жодної деталі для літаків, вертольотів або дронів у 2021 році, але в 2022 році киргизькі фірми імпортували такі деталі на 3,5 мільйона доларів США – в основному зі США – та експортували на 1 5 мільйона доларів США цю ж категорію товару в Росію.
RM Design and Development (Киргизстан) – постачає російській компанії «Мікроприлад» операційні підсилювачі AD822 від американської Analog Devices для ракети БМП-1АМ «Басурманін». Засновниками «Мікроприладу» є бухгалтер Лілія Ісмагілова та інструктор з карате Марія Федорова, які раніше працювали на Іжевському радіозаводі та працюють на збройні сили Росії.
Відомо, що на даний момент п’ять компаній з Киргизстану були внесені урядом США до списку санкцій за співпрацю з Росією. Про це рішення офіційно оголосило Міністерство фінансів США, зокрема Управління контролю за іноземними активами (OFAC).
ТОВ «РМ Дизайн та Девелопмент» («РМ Дизайн та Девелопмент»). Компанія створена в березні 2022 року, базується в Киргизькій Республіці та займається продажем електронного та телекомунікаційного обладнання та запасних частин. За даними влади США, з моменту свого заснування минулого року вона активно постачала до Росії товари подвійного призначення. Повідомляється, що компанія відправила сотні партій товарів, включаючи напівпровідникові прилади, електронні інтегральні схеми та конденсатори на адресу російських ТОВ «Базис Трейд Прософт» (БТП), «Радіотехпостач» (РТС), «Регіон-Проф». Усі троє також включені до списку санкцій.
ТОВ «Прогрес Лідер», створене у березні 2022 року, брало участь у численних постачаннях до російської компанії Сіайсі (CIC), яка в основному займається електронним та оптичним обладнанням, а також комп’ютерами та супутнім обладнанням. CIC належить та очолюється громадянкою Росії Тетяною Григорівною Івановою, яка також є генеральним директором та власницею компанії «Прогрес Лідер».
CIC, і Іванова раніше були включені до списку санкцій, а тепер «Прогрес Лідер» доданий до списку за надання матеріальної допомоги, спонсорства або фінансової, матеріальної або технологічної підтримки, а також товарів або послуг для CIC або на його підтримку.
ЗАТ «GTME Technologies», зареєстроване в Киргизькій Республіці та створене у червні 2022 року, здійснило численні поставки товарів до Росії, включаючи високопріоритетні товари, перераховані в додатковому оповіщенні FinCEN-BIS, такі як танталові конденсатори та електронні інтегральні схеми. Основним замовником GTME Technologies стала російська компанія Technologies Systems and Complexes Limited (TSC), яка є постачальником електронного та цифрового обладнання. І GTME Technologies, і TSC потрапили до списку санкцій за участь у технологічному секторі економіки РФ.
ТОВ «Карголайн» (Cargoline), створене у березні минулого року зі штаб-квартирою в Киргизстані, поставило до Росії літаки іноземного виробництва на мільйони доларів, у тому числі безпосередньо авіакомпаніям, що підпадають під експортний контроль США. В результаті Cargoline потрапила до списку санкцій за категорією «за сприяння діяльності в аерокосмічному секторі економіки Російської Федерації».
Вейтманн ТОВ «Handeln Allianz» («Weitmann»), що базується в Киргизькій Республіці, пропонує іноземним клієнтам послуги з постачання, логістики та митного оформлення «під ключ». Компанія Weitmann відправила до Росії сотні партій, що містять автоматичні машини для обробки даних та дискові пристрої для зберігання даних. В результаті своєї діяльності компанія Weitmann була внесена до списку відповідно до Указу № 14024 за діяльність у технологічному секторі економіки Російської Федерації.
Узбекистан
Схоже, незважаючи на санкції проти Росії, товарообіг між Росією та Узбекистаном стабільно зростає, про що свідчать дані Держкомстату Узбекистану. Товарообіг між двома країнами сягнув $5,6 млрд за перші вісім місяців 2022 року, що означає значне зростання на 27,1% порівняно з тим самим періодом 2021 року. Це зростання зумовлене головним чином суттєвим збільшенням експорту на 45,4%. Крім того, помітно збільшився потік товарів з Китаю до Узбекистану, збільшившись майже на 1 мільярд доларів.
Значне зростання експорту з Узбекистану до Росії, відображене в даних ООН Comtrade за 2021 і 2022 роки, дійсно заслуговує на увагу. У 2022 році Узбекистан експортував до Росії товарів на суму 2,6 мільярда доларів у порівнянні з 1,7 мільярда доларів у 2021 році. Аналогічним чином, імпорт з Росії до Узбекистану також трохи збільшився, з 5,3 мільярда доларів у 2021 році до 6,05 мільярда доларів у 2022 році. Настільки суттєві зміни у торгівлі Обсяги постачання між двома країнами потенційно можуть бути пов’язані зі спробами обійти санкції.
Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) 1 лютого 2023 року запровадило санкції проти 22 фізичних та юридичних осіб за їх участь у наданні допомоги Росії у ухиленні від санкцій. Ця акція була частиною зусиль Цільової групи «Російські еліти, довірені особи та олігархи» (REPO), метою якої є виявлення, розслідування та заморожування російських активів у всьому світі. Санкції безпосередньо спрямовані проти мережі, очолюваної торговцем зброєю Ігорем Володимировичем Зіменковим, що базується в Росії та на Кіпрі. Ця мережа, відома як «мережа Зіменкова», брала участь у проектах, пов’язаних із постачанням російської оборонної продукції, зокрема, пов’язаних із високотехнологічними пристроями після повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року. Члени цієї мережі також брали участь у різних угодах, пов’язаних з російською кібербезпекою та продажем гелікоптерів за кордоном, та мають прямі зв’язки з «Рособоронекспортом», російською державною військовою експортною компанією. Олександр Вольфович, публічний та зареєстрований власник шести компаній у мережі Зіменкова, включаючи підприємства, розташовані на Кіпрі, Болгарії та Ізраїлі, був замішаний у сприянні цій діяльності. Крім того, Макс Борисович Піфлакс, який базується в Узбекистані і займає посаду директора Mateas Limited, разом зі своїм сином.
Досить відомим фактом є те, що Узбецький Ферганський хімічний завод бере активну участь у постачанні бавовняної целюлози на російські військові заводи, що знаходяться під санкціями України, США та Швейцарії. Компанія як поставляла продукцію російським імпортерам, а й здійснювала прямі постачання російські заводи, зокрема на порохові заводи у Казані і Пермі. За даними торгівлі, у 2022 році ці прямі постачання склали понад $2,2 млн. Крім того, у тому ж році компанія здійснила прямі постачання на російський пороховий завод Тамбовський майже на півмільйона доларів. У 2023 році експорт компанії до Росії значно збільшився, склавши щонайменше $2,6 млн, що свідчить про помітне зростання порівняно з попереднім роком. Ця інформація, як повідомляє OCCRP, наголошує на участі Узбекистану в постачанні російської військової промисловості і викликає занепокоєння у зв’язку з санкціями, введеними стосовно російських заводів рядом країн.
Управління контролю за іноземними активами (OFAC) запровадило санкції проти п’яти узбецьких компаній за різну діяльність:
Три компанії з мережі Алішера Усманова: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «АЛАХАНГАРАНЦМЕНТ», СУСПІЛЬСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АККЕРМАНН ЦЕМЕНТ СА» та «ВІНДФЕЛЬ ПРОПЕРТИС. Ці компанії, мабуть, пов’язані з Алішером Усмановим, російським олігархом. Конкретні причини санкцій не вказані.
ТОВ «МВІЗІОН», що виступало посередником при імпорті запчастин до Росії. Подробиці щодо конкретних деталей та їх використання не згадувалися.
ПРИВАТНА КОМПАНІЯ «ПРОМКОМПЛЕКТЛОГІСТИК», яка активно підтримувала «Радіоавтоматику» у її зусиллях щодо ухилення від санкцій США з моменту включення «Радіоавтоматики» до списку 3 березня 2022 року. Приватна компанія «Промкомплектлогістик» постачала «Радіоавтоматиці» електронні компоненти, у тому числі мікросхеми.
Грузія
Значне збільшення імпорту до Грузії з Росії, що майже подвоїлося з 1,023 мільярда доларів у 2021 році до 1,8 мільярда доларів у 2022 році, тоді як експорт залишався відносно стабільним на рівні 610 мільйонів доларів у 2021 році та 642 мільйонів доларів у 2022 році викликає побоювання з приводу можливого ухилення від санкцій.
Сполучені Штати назвали п’ять країн, включаючи Грузію, які, ймовірно, допомагають Росії ухилятися від санкцій.
Енергетичний сектор: російські компанії займаються виробництвом, постачанням, передачею та торгівлею електроенергією. Наприклад, російській «Інтер РАТ» належить Telmico, яка постачає електроенергію виключно до столиці Грузії Тбілісі.
Нафтогазовий сектор: Один із найбільших роздрібних нафтових операторів Грузії належить Росії. Крім того, до травня 2021 року Росія володіла 33% акцій нафтового терміналу у порту Поті, що вказує на участь у торгівлі нафтою.
Ринок зв’язку: значна частина, 25%, ринку зв’язку в Грузії належить громадянам Росії, що передбачає присутність у телекомунікаційній інфраструктурі чи послугах.
Мінеральна вода та гірничодобувна промисловість: Сім найбільших компаній у секторах мінеральної води та гірничодобувної промисловості в Грузії знаходяться під контролем Росії, що вказує на значні інвестиції та вплив у цих галузях.
2022 року правлячу партію Грузії «Грузинська мрія» через її теплі відносини з Росією запідозрили у наданні допомоги останньої в ухиленні від санкцій. У порту Батумі було помічено танкер із російськими нафтопродуктами. Про це повідомив грузинський опозиційний канал “Мтаварі”, припустивши, що Грузія планує змінити походження вантажу та відправити його до Європи як товар із Казахстану.
Вірменія
Значне збільшення як експорту, так і імпорту спостерігається до Росії з Вірменії, про що свідчать дані ООН Comtrade у період з 2021 по 2022 рік, що, звичайно, передбачає помітне розширення торгівлі між двома країнами. 2021 року Вірменія експортувала товарів на суму 793 мільйони доларів, а 2022 року ця цифра зросла до 2,4 мільярда доларів.
Аналогічно імпорт з Росії до Вірменії збільшився з 1,8 мільярда доларів у 2021 році до 2,6 мільярда доларів у 2022 році.
Зростання експорту Вірменії до Росію, що збільшився в 2,4 рази порівняно з попереднім рівнем, передбачає суттєве зрушення в динаміці торгівлі та потенційно вказує на стратегічні економічні маневри, спрямовані на нівелювання наслідків санкцій або використання нових ринкових можливостей.
Документ, наданий Politico Бюро промисловості та безпеки США, передбачає тривожну модель того, що Вірменія потенційно може бути каналом для товарів, особливо електронних компонентів, таких як чіпи та мікропроцесори, призначені для Росії.
Нижче наведено ключові моменти:
Різке збільшення імпорту чіпів та мікропроцесорів. У період з 2021 по 2022 рік імпорт чіпів та мікропроцесорів до Вірменії зі США зріс на 515%, а імпорт із ринків ЄС збільшився на 212%. За оцінками Бюро промисловості та безпеки США, до 97% цих імпортованих товарів було реекспортовано до Росії.
Підтвердження співпраці уряду Вірменії з Росією: Уряд Вірменії підтвердив подальше розширення співробітництва з Росією у різних секторах, включаючи політичну, економічну, військову сферу та сферу безпеки. Це вказує на тісні відносини між Вірменією та Росією, які б полегшили торгові потоки між двома країнами.
Найбільший експорт до Росії: електричне та електронне обладнання перевищило експорт Вірменії до Росії у 2022 році, склавши 462,35 мільйона доларів, за даними Trading Economics.
Обмежений промисловий потенціал Вірменії: наголошується, що Вірменії не вистачає промислового потенціалу та ресурсів для значного збільшення експорту до Росії протягом року. Тому істотне збільшення експорту до Росії викликає питання про походження та природу цих товарів.
Збільшення імпорту з економік великих країн: відбулося значне збільшення імпорту Вірменії з таких великих економік, як В’єтнам, Мексика та Японія, що дозволяє припустити, що ці країни, можливо, використовували Вірменію як чорний хід для доступу до російського ринку.
Допомога Вірменії в обході санкцій не обмежується передачею технологій. Усього за один рік грошові перекази до Вірменії досягли рекордних показників. У порівнянні з 2021 роком зростання відбулося в 2,5 рази, саме грошові перекази з Росії до Вірменії зросли як мінімум в чотири рази, склавши 3,6 мільярда доларів. Безпрецедентне зростання грошових переказів багато в чому було викликане інтересом різних країн до торгівельного обміну з Росією, в чому Вірменія знадобилася для обходу санкційного бар’єру. Російський ринок затоплений вірменськими автомобілями, привезеними до Росії через Грузію. Машини були куплені в США та отримані в порту Поті до Батумі, а потім переправлені безпосередньо до Росії, що підтверджують багато індивідуальних підприємців.
Наразі санкції, накладені Управлінням з контролю за іноземними активами (OFAC) на три вірменські компанії:
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ВТБ БАНК Вірменія»: Цей вірменський банк зазнав санкцій OFAC через зв’язок з провідними фінансовими установами Росії. Санкції проти таких інститутів спрямовані на те, щоб завадити Росії залучити капітал, який можна використовувати для підтримки агресивних дій.
· ТОВ “Тако” (Taco LLC): призначене для підтримки “Радіоавтоматики”, російської компанії, що працює у військовому або оборонному секторі. “Радіоавтоматика” раніше піддавалася санкціям, і підтримка компанії Taco LLC привела до її власного включення до списку.
ТОВ «Мілур Електронікс»: це вірменське підприємство було внесено OFAC до списку за зв’язки з «Міландром», російським розробником та виробником інтегральних мікросхем, що займається військовими дослідженнями та розробками. ТОВ «Мілур Електронікс» використовувалося як підставна компанія для бізнесу Міландра з іноземними партнерами.
Китай
Дослідження, проведене The Diplomat з імпорту продукції з Китаю до країн Центральної Азії та її подальшого експорту до Росії, передбачає потенційну модель китайської допомоги російській військовій машині через Центральну Азію. Хоча Китай зберігає нейтральну політичну позицію щодо міжнародних санкцій, цей аналіз вказує на кореляцію між збільшенням постачання з Китаю до країн Центральної Азії та їх експортом до Росії, особливо з моменту початку конфлікту в Україні. Центральна Азія, розташована між Китаєм та Росією, є проміжною буферною зоною для торгівлі та інших взаємодій між двома країнами.
Значне зростання постачання в обох напрямках після початку війни в Україні викликає підозри щодо характеру цих угод та їх потенційних наслідків. Цілком можливо, що Китай використовує свої економічні зв’язки з країнами Центральної Азії для непрямої підтримки військових зусиль Росії, поставляючи товари або ресурси, які можуть бути використані у військових операціях або для обходу санкцій. Це підкреслює складну динаміку міжнародних відносин та проблеми, з якими доводиться стикатися при забезпеченні дотримання санкцій та запобігання незаконній діяльності у світі.
В Узбекистані у списку основних статей імпорту з Китаю та експорту до Росії на 2022 рік з’явилися дві нові категорії: атомні реактори, котли та обладнання, зростання яких становило 264%, та електричні машини та обладнання, зростання якого становило 150%. У Киргизстані в обох списках імпорту з Китаю та експорту до Росії в 2021-2022 роках з’явилися чотири нові категорії: атомні реактори, котли та машини, які виросли в 23 рази або на 41%, трикотажні тканини збільшилися в 411 разів, вироби з взуття збільшилися у 7 разів, а різні вироби з недорогоцінних металів збільшились у 1,2 рази.
Проте експорт бавовни забезпечив майже чверть торішнього зростання постачання до Росії, збільшившись на 7,5%. У Казахстані ядерні реактори, котли та машини, а також електричні машини та обладнання також увійшли до списків основних статей імпорту з Китаю у 2022 році та експорту до Росії. Ці категорії збільшилися вп’ятеро з 2021 року. Залізо та сталь є новою вищою категорією у 2022 році, а неорганічні хімікати, а також не залізничний транспорт також продемонстрували помітне зростання. Всі ці категорії можуть охоплювати товари, обмежені санкціями і які можна використовувати російським військово-промисловим комплексом.
Аналіз FinCEN виявив транзакції, пов’язують торговельну діяльність (імовірно, за участю чутливих товарів) між кінцевими користувачами в Росії та Китаї, Гонконгу, Туреччини та ОАЕ. Платежі часто проходили через кореспондентські рахунки США. За даними за 2021-2022 роки було виявлено мережу організацій, що базуються в Китаї та Гонконгу, які можуть надавати підтримку військовій та/або оборонно-промисловій базі Росії, здійснюючи платежі через платіжні посередники, розташовані в Китаї. Згідно з звітом BSA, в якому детально описуються транзакції в період з жовтня 2022 року по лютий 2023 року, було виявлено глобальну фінансову мережу, яка була пов’язана з можливою торгівлею товарами подвійного призначення, призначеними для військових кінцевих користувачів у Росії, та закупівлями не летального військового обладнання. У цю фінансову мережу входили щонайменше чотири турецькі підприємства, а також підприємства, розташовані в Китаї, Гонконгу та Росії.
Деякі компанії електронної промисловості, зазначені у звітах BSA, розташовувалися в Гонконгу та мали банківські рахунки у Китаї, Гонконгу та Росії. Аналіз даних BSA виявив американського виробника радіочастотної продукції, який у період із березня 2022 року до січня 2023 року отримував переклади від компаній з Азербайджану та Китаю. Американську компанію підозрювали у продажу продукції авіакомпаніям, компаніям, що виробляють засоби радіоелектронної боротьби, уряду, збройним силам та компаніям бездротового зв’язку в Азербайджані та Китаї, щоб обійти глобальні санкції проти Росії.
Загалом аналітичне дослідження, що займає понад півсотні сторінок тексту ґрунтовно дослідило механізми і суб’єктів обходження санкцій. І хоча росіяни щоразу запроваджують нові схеми, врешті-решт відповідальності не уникнути нікому.
Юрій Сиротюк
