Ставлення до України є однією з передумов вступу Сербії в ЄС

Євродепутати наголошують на важливості узгодження зовнішньої політики Сербії зі спільною зовнішньою політикою та політикою безпеки Європейського Союзу, особливо щодо війни Росії проти України та висловлюють жаль у зв’язку з тим, що “ключові компоненти сербської зовнішньої політики знаходяться в прямій опозиції до позицій ЄС”.

У звіті згадується підписання представниками Белграду та Москви угод, які визначають спільні зовнішньополітичні пріоритети Сербії та Росії на період 2023-2024 років, а також про зустрічі сербських урядовців з високопосадовцями з РФ, які перебувають у санкційному списку ЄС.

В звіті підкреслюється, що Сербія не ввела санкцій проти Росії, “автократичного режиму, який розпалює війну”, і що “ключові компоненти сербської зовнішньої політики знаходяться в прямій опозиції до позицій ЄС”.

Доповідач у справах Сербії Владимир Більчик наголосив, що Сербія досі залишається єдиною країною-кандидатом на вступ до Європейського Союзу на Західних Балканах, яка не підтримала санкції ЄС проти Росії.

«Європейські країни під час війни повинні триматися разом на основі спільних цінностей. Ми очікуємо, що політичні лідери Сербії займуть чітку позицію та засудять Росію за її вторгнення в Україну та погодяться із зовнішньою політикою ЄС. Вплив Росії в Сербії все ще великий – в енергетиці, безпеці, а також через поширення дезінформації – і це має змінитися», – сказав Більчик.

У ухваленій резолюції щодо Сербії також висловлюється стурбованість призначенням проросійського політика Александара Вуліна головою розвідувальної служби Сербії – Безпеково-інформаційної агенції (БIA).

“Європейський парламент стурбований призначенням директора розвідувального агентства безпеки, який відомий своєю антиєвропейською та прокремлівською риторикою”, – йдеться в ухваленому документі.

Європейський парламент загалом стурбований зниженням в останній час підтримки сербським суспільством членства Сербії в ЄС, що, на їхню думку, є результатом тривалої антиєвропейської/проросійської політичної риторики, яка поширюється через контрольовані урядом медіа та представники влади. Згідно зі звітом, це результат грубої нездатності представників уряду зіткнутися з минулим Сербії та примиритися з ним.

У документі вітається той факт, що членство в ЄС продовжує залишатися стратегічною метою Сербії, але підкреслюється, що узгодження зовнішньої політики із політикою ЄС, зокрема, в частині запровадження санкцій, а також прогрес у сфері верховенства права та нормалізація відносин з Косово визначатимуть динаміку процес приєднання.

Звіт щодо Сербії був прийнятий євродепутатами 508 голосами «за», 76 «проти» і 37 утрималися.

Незважаючи на те, що резолюції Європейського парламенту не є обов’язковими, вони є важливим орієнтиром для держав-членів, які вирішують, досягати прогресу з Сербією в переговорах щодо ЄС чи ні. Першою можливістю відкрити новий переговорний кластер буде червень. Хоча Сербія технічно готова до відкриття кластера 3 (Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання), ЄС кілька разів чітко заявляв, що для прогресу будуть враховуватися політичні рішення, і в першу чергу запровадження санкцій проти Росії.
Джерело: https://europeanwesternbalkans.com/2023/05/10/european-parliament-adopted-resolutions-on-kosovo-and-serbia/?fbclid=IwAR2mgFjcCGyCsEnZn1nsWihM8YAzSPEE02uL8cK_6UBe3DuaGO4pdVvTl8w