1. Нафтогазові доходи росії за період із січня по травень 2023 року склали 2,853 трлн руб, повідомив Мінфін рф.
– У свою чергу ненафтогазові доходи за аналогічний період склали 6,965 трлн руб.
– За попередніми оцінками, за січень-травень 2023 бюджет отримав доходи на 9,818 трлн руб.
– Це на 19% нижче за обсяг надходження доходів за аналогічний період 2022 року.
– Витрати за цей період склали 13,229 трлн руб, що на 27% вище рік до року.
– Як випливає з даних Мінфіну, попередній дефіцит бюджету за п’ять місяців становить 3,411 трлн руб.
2. У росії реальна грошова маса зросла на 21.7% (максимальні темпи з 2010 р.).
3. Дві третини промислових підприємств у росії відчувають високу залежність від імпортного обладнання.
– Найбільш гостра нестача відчувається у видобутку вугілля, поліграфії та текстильному виробництві.
– Повністю відмовитися від імпортних складових у виробництві протягом найближчих один-три роки готові лише кожна десята організація, а більша частина — дві третини — допускають лише часткову відмову.
– Недоступне імпортне обладнання лише 22% компаній закуповують за механізмом паралельного імпорту.
4. Євросоюз закріпив механізм запровадження санкцій проти родичів політиків та чиновників із рф.
– Згідно з документом, обмеження тепер можуть вводитися не лише проти фізосіб, а й проти їхніх близьких родичів.
– Відповідно до нового формулювання, під санкції можуть потрапити «впливові жінки та чоловіки-підприємці, які ведуть діяльність у рф, а також близькі, члени їхніх сімей або інші фізичні особи, які мають вигоду».
– Європейські чиновники і раніше намагалися вводити санкції проти родичів російських чиновників та підприємців, але Європейський Суд у Люксембурзі зобов’язав Раду ЄС скасувати низку подібних рішень.
5. Банки Казахстану та Вірменії почали блокувати платежі за електроніку для компаній із росії.
– Вірменські, казахські та гонконгські банки стали блокувати оплату від російських компаній за процесори, мікросхеми та іншу електроніку, що поставляється за паралельним імпортом.
– Це пов’язано з веденням десятого пакету санкцій США, які погрожують банкам, що співпрацюють із росією.
– В результаті російським компаніям доведеться ввозити компоненти, необхідні для виробництва комп’ютерів, серверів, систем зберігання даних та іншої техніки, під «альтернативними» митними кодами, або доведеться постачати техніку цілком зібраною.
– “Прямо у країни-виробника закуповувати компоненти, запчастини, комп’ютери тощо неможливо, а через треті країни – все складніше і складніше, тому через півроку-рік у росії може виникнути дефіцит санкційної продукції”, – пояснили експерти.
6. Постачання російської сирої нафти на міжнародні ринки продовжують зростати без будь-яких ознак скорочення видобутку.
– Морські поставки зросли до 3,73 млн. барелів на день. Потоки на міжнародні ринки зараз на 1,4 млн барелів на день вищі, ніж наприкінці минулого року.
– Це збільшення не можна пояснити виключно трубопровідними потоками або зниженням завантаження нафтопереробних заводів.
– Партнери москви з ОПЕК+ хочуть, щоб росія надала гарантії щодо виробництва сирої нафти, оскільки немає достатніх доказів обіцяного скорочення на 500 000 барелів на день.
– москва стверджує, що обсяги поставок зростають завдяки тому, що раніше нафта поставлялася до Німеччини та Польщі трубопроводом “Дружба”.
– Однак переключення відбулося у січні та лютому, до того, як скорочення видобутку мало набути чинності.
– За даними Bloomberg, доходи росії від продажу нафти впали на 31% порівняно з минулим роком і становили близько $5,2 млрд.
– Хоча російські нафтопереробні заводи скоротили переробку, відповідного зниження постачання нафтопродуктів за кордон не спостерігається.
7. У першому кварталі цього року Молдова вперше імпортувала скраплений газ зі США, Франції, Нігерії, Латвії.
– Основним постачальником скрапленого газу до країни є Румунія, її частка становить 66,5%, що значно більше порівняно з першим кварталом 2022 року, коли частка становила 39,5%, а основним постачальником був Казахстан (41,6%).
– Водночас у першому кварталі цього року Молдова вперше імпортувала скраплений газ із Франції (4,9%), Нігерії (5,5%), Латвії (4,8%) та США (3,6%).
8. США запровадили нові санкції за допомогу Ірану у створенні балістичних ракет
– США запровадили санкції щодо понад десятка фізичних і юридичних осіб у Китаї, Гонконзі та Ірані за допомогу в закупівлі деталей і технологій для створення балістичних ракет Іраном.
– Також під санкції потрапляють компанії Parchin Chemical Industries, PB Sadr, а також виробники електроніки MODAFL і PCI.
– Китайську компанію Zhejiang Qingji Ind Co внесли до списку санкцій за продаж Ірану центрифуг та іншого обладнання.
– Також серед тих, хто потрапив під санкції, були Hong Kong Ke.Do International Trade і китайська Qingdao Zhongrongtong Trade Development, які Мінфін США звинуватив у продажу Ірану кольорових металів подвійного призначення.
