У 2023 більшість промислових компаній середнього бізнесу були заснованими приватним капіталом, тоді як 20 років тому більшість з них були приватизованими державними підприємствами, – дослідження ІЕД
У вівторок, 30 січня, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) презентував результати аналітичного звіту «Середній бізнес в Україні: Terra incognita чи “схований” Mittelstand». Дослідження було проведено за фінансового сприяння Представництва Фонду Фрідріха Наумана в Україні.
Це друге дослідження середнього промислового бізнесу, яке провів ІЕД. Перше відбулося у 2003 році. Тож у дослідженні 20 років потому аналітики організації змогли порівняти стан середнього бізнесу тоді і тепер і зробити висновки, як саме змінився середній бізнес в Україні.
Основні висновки
-
Офіційна статистика неоднозначно відображає структуру українського бізнесу за розміром. Однак доступні дані підтверджують, що середній бізнес є одним зі стовпів української економіки. Згідно з офіційною статистикою, середній бізнес забезпечує кожне п’яте робоче місце та третину доданої вартості;
-
В основі середнього бізнесу лежить бізнес, який за кількістю працівників знаходиться ближче до малого бізнесу, а не великого – в середньому на середніх розмірів підприємстві працює 124 людини (малий бізнес має до 50 працівників, а великий – більше 250). Проте середній бізнес переважно має більш розвинену систему менеджменту, яка відрізняє його від малого бізнесу;
-
В 2023 році більшість середнього бізнесу (76%) становлять приватні підприємства, які ніколи не були державними, тоді як у 2003 році більшість були приватизованими державними (88%). Дві третини середніх підприємств виникли в результаті зростання від малого бізнесу, що підтверджує органічне зростання бізнесу в останні десятиліття;
-
У 2023 році більше половини (55%) малих підприємств не хотіли розширюватися до розміру середніх, серед причин цьому – в низький попит, страх втратити податкові переваги та проблеми з фінансуванням (див. Топ-5 перешкод нижче);
-
Топ-5 головних перешкод для зростання малих підприємств до середнього розміру у 2023 та 2003 роках залишився майже незмінним, але ранжування перешкод змінилося (низький попит на продукцію, страх втратити податкові переваги («спрощенку»), відсутність ресурсів для інвестицій та капіталовкладень, обмежений доступ / висока вартість кредитного ресурсу, інші вимоги до бухгалтерської звітності);
-
Складне адміністрування на загальній системі оподаткування та вимоги до бухгалтерської звітності — “стабільні” обмеження для ведення бізнесу в Україні. Згідно з даними дослідження, загальна система оподаткування та особливості ведення бухобліку вже 20 років залишаються перешкодою для зростання малого бізнесу до середнього Також близько двох третин (66% у 2023 році та 58% у 2003 році) бізнесу досі повідомляє про поширеність схем «дроблення» для мінімізації податкового навантаження;
-
Під час повномасштабного вторгнення середній бізнес показав вищий рівень стійкості порівняно з суб’єктами інших розмірів. Зокрема середній бізнес випереджає великий за рівнем завантаження виробничих потужностей (70% проти 63% станом на грудень 2023 року). Середній бізнес (зокрема виробничий) може бути драйвером відновлення;
-
Середній бізнес може бути одним з джерел формування середнього класу, якого сьогодні бракує в Україні, а частина середнього бізнесу є носієм ліберальних цінностей та може бути рушієм змін в країні. За результатами опитувань середнього бізнесу та громадськості переважають позитивні характеристики людей, які займаються підприємництвом. Більше половини (54%) опитаних вважають, що підприємець — це активний громадянин, рушій розвитку країни;
“За останні 20 років, з точки зору підприємців середньої ланки, перелік перешкод для зростання суттєво не змінився. Проте тепер вдвічі більше тих бізнесменів, які занепокоєні дотриманням прав власності”, – розповіла Оксана Кузяків, виконавча директорка ІЕД, керівниці Центру досліджень сучасного суспільства ІЕД.
Також, за словами старшого наукового співробітника Євгена Ангела, за 20 років змінилась природа самого середнього бізнесу. “В 2003-му бізнес складався в основному з приватизованих державних підприємств, які скоротили кількість працюючих. В 2023 році преважна більшість середнього бізнесу це новостворені приватні підприємства, більшість з яких зросли з малих до середніх”, – зазначив Євген Ангел. Також, за його словами, тішить, що під час повномасштабного вторгнення середній бізнес показав високий рівень стійкості.
Для підготовки цього аналітичного звіту експерти ІЕД проаналізовали наявні дані щодо стану та розвитку середнього бізнесу в Україні та провели опитування більше 206 підприємств середнього бізнесу (з них 197 – промислові). Також було проведене опитування більше 360 громадян щодо образу підприємництва, а також 22 глибинних інтерв’ю з представниками бізнес-асоціацій середнього розміру, представниками середнього бізнесу, представниками влади, представниками органів місцевого самоврядування.
Дослідження середнього бізнесу 2003 року було проведено серед 300 середніх промислових підприємств. Під час опитування були досліджені також малі підприємства.
Додаткові матеріали:
-
Аналітичний звіт (2023 рік): Середній бізнес в Україні: Terra incognita чи “схований” Mittelstand – https://bit.ly/MediumBusinessUA_2023,
- Презентація аналітичного звіту: https://bit.ly/3SBNTL9
- Terra incognita українського бізнесу: Що ми знаємо про промислові підприємства середнього розміру? (2003 рік): https://bit.ly/MediumBusinessUA_2003.
Довідково
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) був заснований у 1999 році як одна з найперших незалежних інституцій з аналізу економіки та економічної політики України. З 2019 року ІЕД є стратегічним партнером Європейського Союзу з розвитку громадянського суспільства. Основними напрямами роботи ІЕД є аналіз проблем економічного розвитку України, державних фінансів, ділового клімату, міжнародної торгівлі тощо. Дослідницькі роботи ІЕД широко використовуються при розробці документів політики національного та регіонального рівня, зокрема вони застосовувалися в процесі підготовки України до вступу до СОТ та укладання Угоди про Асоціацію з ЄС, Національної та регіональних стратегій розвитку МСБ, Національної експортної стратегії.
