26 липня виконком Новоселівської сільської ради провів нараду з працівниками закладів культури цієї територіальної громади. Головував очільник громади Євген Бова.
Окремий блок наради – підведення підсумків обстеження історичних пам’яток громади та обговорення перспективи їх ремонту та реставрації. З цього питання доповідала начальниця відділу культури, молоді, спорту та туризму Юлія Загреба. Присутні отримали фахові консультації від начальниці відділу охорони культурної спадщини Департаменту культури і туризму Полтавської облдержадміністрації Олесі Старолат.
Серед іншого, йшлося про етапи побудови храмів ПЦУ у Новоселівській громаді в селах Божківське та Мар’ївка. Наголошувалося, що віряни релігійних православних громад можуть самостійно обирати, до якої Церкви належати -московської чи української, адже згідно з ухваленим Верховною Радою Законом, яким врегульовується перехід парафій Московського патріархату до ПЦУ, релігійні громади можуть самостійно у законний спосіб розв’язувати питання про приналежність на зібраннях.
На запрошення голови Новоселівської громади Євгена Бови у нараді взяв участь регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар. Він приділив значну увагу питанням виконання законодавства у сфері реалізації державної політики національної пам’яті у територіальних громадах, також декомунізації та деколонізації.
Один із підсумків наради: у громаді увічнять пам’ять свого видатного земляка – діяча Української революції 1917-21 рр. Михайла Гаврилка. Присутні ретельно планували урочистості з нагоди 140-річчя видатного скульптора, січового стрільця, хорунжого Армії УНР. У Рунівщині, де він народився, вже завершують облаштування скверу пам’яті Михайла Гаврилка. Також під час наради присутні переглянули варіанти ймовірних зображень пам’ятника, а голова Новоселівської сільради Євген Бова дав доручення провести громадське обговорення на кращий ескіз пам’ятного знаку. «Новеселівська громада зробила дієвий крок з виконання Закону «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність у 20 ст.» та Постанови Верховної Ради «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2022-2023 роках», – наголосив Олег Пустовгар.
Довідково: Михайло Гаврилко народився на хуторі Гаврилки неподалік Рунівщини. Навчався у Краківській академії мистецтв, стажувався в Парижі у відомого скульптора Антуана Бурделя. Автор пам’ятників Тарасу Шевченкові в Кіцмані і Косові, спроектував пам’ятник Кобзарю в Києві, який так і не дозволили встановити. Творець образів Івана Франка, Маркіяна Шашкевича та інших видатних українців. Один із організаторів Українських січових стрільців. Воював проти російських більшовицьких загарбників у складі Сірої дивізії Армії Української Народної Республіки, командував партизанським загоном Армії УНР на Полтавщині. Заарештований чекістами і після тортур страчений восени 1920-го у Полтаві. Російський окупаційний комуністичний режим знищив майже всю творчу спадщину Михайла Гаврилка.
Полтавський офіс УІНП
