Іван Кислощук, Наше Слово, 30 жовтня 2019
У середу, 9 жовтня, у кінозалі люблінського «Центру зустрічі культур» відбувся творчий вечір української письменниці Тані Малярчук. Приводом для приїзду гостей стала презентація польського перекладу її роману «Забуття».
Захід відвідали близько 30 осіб. Презентація змогла привернути увагу як української, так і польської публіки. Це й не дивно, адже події книги стосуються нашої спільної історії. Роман розповідає про В’ячеслава Липинського – історика, публіциста та політичного діяча часів УНР. Поляка за походженням, але українця за вибором. Він усе життя боровся за незалежність української держави, проте зараз не відомий широкому загалу. Головна героїня твору, альтер его письменниці, вирішує виправити цю несправедливість. Вона починає досліджувати біографію Липинського й паралельно згадує історію власної родини. Про роман, історичну пам’ять та національну ідентичність говорив з авторкою модератор Мачей Туора. До розмови також долучився перекладач Марчін Гачковський.
На початку свого виступу письменниця розповіла, як з’явилося польське видання «Забуття».
«Через кілька місяців після виходу мого роману українською мені написав Марчін Гачковський. Він спитав, чи не продала я ще права на книгу в Польщу, і запропонував свої послуги як перекладача. Марчін стверджував, що він – найкращий кандидат на цю роль, адже за фахом є істориком. Я погодилася на співпрацю. Робота над проектом була доволі довгою. Проте врешті-решт «Забуття» побачило світ польською», – зазначила авторка.
За словами Тані Малярчук, їй дуже цікаво, як польські читачі будуть сприймати постать Липинського сьогодні. Адже його сучасники-поляки називали історика зрадником і звинувачували в тому, що він отримував гроші від німців за свої публікації в українській газеті. Хоча Липинський був людиною ідеї і працював без гонорару.
У контексті роману письменниця також говорила про український націоналізм. В’ячеслав Липинський був його активним противником. Він намагався знайти об’єднавчу національну ідею для різних народів, що живуть в Україні. Натомість, як зізналась авторка, вона була вихована в дуже консервативному середовищі, де про українських націоналістів розповідали виключно як про героїв. Отже, у книзі письменниця намагалась уникати гострих кутів, пов’язаних із цією темою. Не через побоювання негативної реакції правих кіл, а через внутрішню дилему, яку не могла вирішити.
Наприкінці вечора аудиторія почула два уривки з роману «Забуття». Один польською – у виконанні перекладача. Інший в оригіналі – у виконанні письменниці. Обидва – про стосунки Липинського із дружиною. Після цього кожен охочий міг поставити Тані Малярчук свої питання та отримати від неї автограф.
Фото автора статті
