У Львові на засіданні Організації української нації «Держава» заснували Український народний університет культури – УНУК. Ідею заснування Університету подав представник ОУН «Держава» Євген Салевич.
Необхідність заснування УНУКа виникла з потреб національної освіти і національного виховання творити освічених українських патріотів як основу сильної нації і сильної держави.
Державна освіта не дає достатньо викладів гуманітарних предметів для формування освічених українських патріотів.
У підручниках для вищої і середньої освіти не завжди подаються якісні тексти і не завжди ставляться українські наголоси.
Викладачами університетів нераз є ненайкращі вчені і педагоги. Наразі університети і школи не зацікавлені в доборі найкращих викладачів.
Українські наголоси в українській національній історії і культурі мають бути поставлені таким чином, аби молоді українці гордилися тим, що вони є нащадками великих предків, представниками великої давньої цивілізації.
УНУК подаватиме ґрунтовні наукові теми про український світогляд, українські традиції, українську мову і віру, історію і філософію, державотворчі ідеології у викладах найкращих українських вчених.
Потреба пропаганди наукових праць відомих українських вчених і творення імен вчених і фахівців для української національної освіти є очевидною.
Директор «Інституту Слова» Павло Салевич висловив думки про стару українську літературу. Він наголосив, що вкрай незадовільним є вивчення та викладання української літератури давнього періоду (Х-ХІІІ ст.). На сьогодні в усій Україні є, певно, менше 5-и спеціалістів, які спроможні фахово викладати вказаний період літератури, із якої ХІІ століття вважається золотим віком української літератури.
Спеціальності давня українська література за 30 років незалежності немає в жодному українському вузі, а в Національній академії наук – Інституті літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України останніми роками то скасовують, то повертають назву відділу давньої української літератури, за 30 років незалежності України не створивши нічого важливого про розглядуваний період, звітуючи щороку незначною кількістю статей та часто подаючи замість наукових досліджень давнього періоду власні художні твори. У 2014 р. «Інститут літератури» видав 1-ий том із 12-и томів «Історії української літератури». Але й у цей том, у якому незадовільно осмислено давню українську літературу Х-ХІІІ ст., не весь присвячений літературі Х-ХІІІ ст., у нього подано літературу Х – першої половини XVI ст. Набагато більше уваги українській літературі Х-ХІІІ ст., привласнивши її собі, приділяють у Московії в «Институте русской литературы Российской академии наук».
Професор Степан Гунько висловив думки про проблеми національної освіти і національного виховання молоді і назвав теми низки знакових лекцій і лекційних курсів, які повинні бути прочитані в Українському народному університеті культури з метою формування освічених українських патріотів.
Доктор економічних наук Ольга Мних змалювала український освітній простір, де відсутній український науковий продукт, а освітній процес відірваний від української реальності, нашого досвіду і наших потреб. Наша державна освіта не раз готує молодих фахівців для інших країн. УНУК зможе подати наукові праці і вчення світил української науки українській молоді.
Кандидат технічних наук, голова Союзу українок Ксенія Базилюк закликала до діяльності УНУКА в інформаційному просторі, поширенні реклами, пропаганди, проукраїнських відеолекцій.
Кандидат економічних наук Іван Твердохліб наголосив на потребі живого спілкування в науковому середовищі, виборі контраверсійних тем і відповідних лекторів і зосередженості на відстоюванні національної спадщини в інформаційному просторі.
Кандидат фізико-математичних наук Богдан Калиняк говорив про те, що наша освіта не відповідає потребам життя. Ми досі живемо в радянській системі парадигми, у системі лжетеорій, у світі, де розмиті поняття філософських, економічних і гуманітарних наук. Ми не вміємо мислити синтетично. Необхідно говорити одною нерозмитою мовою, треба говорити про речі, пов’язані з життям. Говорити в нашому вузі мовою науки означає не захистити дисертацію.
Кандидат технічних наук, виконавчий директор ЛОООР Михайло Яворський висловив сподівання на діяльність УНУКА в подоланні світоглядного хаосу в головах українців, подоланні комплексів провінційности і кочубеївщини.
Кандидат наук з державного управління, голова Регіональної ради підприємців Львівщини Ростислав Сорока висловив думки про потребу діяльності УНУКа в несенні національної ідеї і творенні національних лідерів.
Відомий громадський діяч Юрко Антоняк подав схвальні відгуки українських вчених і педагогів на ідею створення УНУКа, а відомий культурний діяч Роман Ковальчук зазначив, що присутнє українське національне середовище давно є потужним університетом українських ідей і української просвітної діяльности.
Участь у заснуванні УНУКа також брали професор ЛНАМ Василь Семенюк, художники Наталя Білоус та Ігор Копчик, архітектор Микола Обідняк, викладач іспанської мови Галина Чубай та інші.
