Українське кіно під час війни — це світло кадру, що не дає світу забути про долю народу України. В цьому дусі кіносвіт В’ячеслава Бігуна у 2025-му продовжує творити, як вказують критики про його творчість, «мозаїку пам’яті, що складається у фреску людського буття», де фільми звучать як «дотик минулого й сучасного», «поєднання жіночого й чоловічого». Ця кіномова резонує з душами глядачів, бо в ній — і ніжність зворушливих історій, і сила правди. У 2025 році режисер представив кілька нових кіноробіт, які вже здобули визнання на фестивалях та підсилили його авторитет у світі кіно. Загалом, за даними авторитетної кінобази IMDb до скарбниці режисера в 2025 році додалося 11 відзнак і 50 номінацій, й загалом їхня кількість сягнула позначки в 500 — це неймовірний четвертий результат у світі.
Нові фільми та прем’єри 2025
Стрічка «Незабуте. Руслан» (2025) — нове кіноесе В’ячеслава Бігуна про документаліста й воїна Руслана Ганущака. У ньому образ героя постає майже як живий портрет: «мов білий лотос, що проростає крізь темряву війни», із візуально поетичними кадрами й зворушливою закадровою розповіддю. Фільм уже відзначено Спеціальним дипломом «За творчий пошук у створенні образу воїна-захисника Вітчизни» на фестивалі «Дніпро-cinema», а також відзнакою «Голос України». Ці нагороди — визнання сили кіноєсе вшановувати пам’ять героїв та нести їхні історії до сучасних глядачів.
У свою чергу документальний альманах «Остання зйомка» (версія 2025) продовжує цикл українського оскароносного серіалу «Україна в огні 2»: це серія коротких новел про медійників і кінематографістів, які загинули на війні. Наприкінці квітня 2025 року стрічка здобула спеціальну нагороду «За меморіалізацію пам’яті загиблих журналістів», відзначаючи її волю тримати пам’ять живою — на XI Міжнародному фестивалі історичного кіно «Поза часом».
Ще одна новинка — «Звуки музики війни» (фільм 2024 року, версія 2025) — вже отримала кілька міжнародних відзнак. Зокрема, у жовтні 2025-го цей фільм представили на фестивалі WIGU Budweis (Чехія), The Just A Minute Festival та ESMoA Film Festival (обидва — США), як «нову, але вже титуловану роботу» режисера. Ці та інші фільми про війну від автора, а таких уже понад 10, подають її через призму культури й музики, продовжуючи її головну тему: захист пам’яті.
Серед робіт попередніх років, які здобули визнання саме у 2025-му, згадуємо «Я — Тячів»: цей фільм-есе про рідне містечко режисера отримав приз за найкращу операторську роботу на фестивалі «Поза часом» свого часу. Цю стрічку в новій версії показали на День Тячева у вересні.
У листопаді режисер представив одразу дві нові стрічки з кіноепосу «Легенда Олега Куцина»: «Корені» та «Дума Олега Куцина». Фільми, які вийшли до 60-річчя Героя України, відразу здобули глядацькі симпатії. Цікаво, що «Думу» викладено в формі поезії, яка вже зустрічалася в кінотворах режисера.
Режисер також доповнив цикл своїх фільмів про живі істоти фільмами «Tulipa» та «7», у яких головні герої цього разу — це квіти. Їх уже продемонстрував COLiseum International Film FEstival у Римі. Фільм «Tulipa» також показав фестиваль Festival de Cine Crisol у Колумбії.
Відзнаки й фестивальні перемоги
- MYTH: Social Impact Film Award (Івано-Франківськ, 15—16 листопада 2025): усією потужністю українського духу відзначив творчість Бігуна — обом його стрічкам («Незабуте. Руслан» і «Остання зйомка») вручено спеціальну відзнаку «Голос України». Це символічне визнання підкреслило, що його кіно «створює голос нації за кордоном», дякуючи за підтримку опору України через мистецтво.
- XVI фестиваль «Дніпро-cinema» ім. Данила Сахненка (Вінниця, вересень 2025): на цьому всеукраїнському форумі «Незабуте. Руслан» здобуло Спеціальний диплом «За творчий пошук у створенні образу воїна-захисника Вітчизни». Журі високо оцінило не лише героїчну тематику, а й тонку режисерську інтонацію, що надала образу Руслана глибокого, людського звучання.
- Eastern Europe Film Festival (Румунія), який безкоштовно запропонував показати стрічки у своїй програмі, відзначив відразу кілька фільмів режисера. Зокрема, фільм Aeternus було відзначено як «Найкращий фільм, створений дроном» (Aeternus). Спеціальною відзнакою за операторську роботу відзначили ще один фільм автора про війну «Найближчі до Бога». Відзнаки отримали й актори фільму «Мати. В ім’я мільйонів» Леся Липчук і Грем Даллас.
- Інші відзнаки 2025: документальний проект «Остання зйомка» до весни 2025 року зібрав сім фестивальних нагород (Mobile Journalism Awards, відзнаки ЮНЕСКО, Національної спілки кінематографістів тощо). В 2025 році автор видав і три книги, які пов’язані з пам’яттю колег медійників і кінематографістів: дві редакції книг «Місія — свобода України. Медійники і кінематографісти на щиті» та «Небесна кіносотня». Режисер також став лауреатом Всеукраїнського конкурсу малих прозових форм імені Василя Стефаника — за новелу «AnimaFabula». Крім того, багато фільмів режисера, в т.ч. попередніх років, продовжують перемагати в конкурсах і отримувати номінації по всьому світу.
Режисер і міжнародне визнання
- Член Європейської кіноакадемії: у 2025 році стало відомо, що ще влітку 2024 року В’ячеслав Бігун став членом ЄКA — на той час він став першим режисером родом із Закарпаття й одним із близько 20 українських режисерів у складі Академії. Це свідчить про його внесок у європейський кіномистецький простір.
- Книга про творчість, статистика фільмів і нагород: в 2025 році побачила світ книга про творчість автора «Кіно і легенда: В’ячеслав Бігун». Цікаво, що на кінець 2025 року автор 55 фільмів В’ячеслав Бігун мав рекордні показники — його стрічки отримали 402 номінації та 98 відзнак, які документально підтверджені на фестивалях й інших подіях з історією понад 5 років. Це безпрецедентний результат для українського кіно.
- Світове охоплення: фільми В’ячеслава Бігуна демонструвалися на більш ніж 100 міжнародних кінофорумах по всьому світу. За даними IMDb, режисер саме в 2025 році посів перше місце у світі за кількістю підтверджених номінацій серед режисерів (у 2024 році поступався лише Мартіну Скорсезе за цим показником) — свідчення його блискучого професійного шляху.
- Універсальна кіномова: роботи В’ячеслава Бігуна вирізняються глибиною тем і універсальністю образів. Його кіномова названа «мовою світла й тіні, дороги й дому, пам’яті й надії», і тому фільми охоплюють кожне серце, незалежно від країни чи мови.
Кіно В’ячеслава Бігуна 2025 року — це поєднання художньої поезії та документальної правди. Його нові стрічки, як вогники в нічному небі, освітлюють й зберігають пам’ять про сучасні події і героїв із України. Міцний потік образів і емоцій в його фільмах торкається струн душі, адже «кіно справді здатне єднати і дарувати спільність переживань».
Джерела: офіційні повідомлення і репортажі українських видань
