Карпатське село Мокре – особливе. Попри виселення 1947 року, воно зберегло свої національні особливості, а невелика місцева українська громада займається культурною діяльністю.
Ансамбль «Ослав’яни»
Гордість мокрян – самодіяльний колектив «Ослав’яни». Це – місцевий феномен: у невеликому карпатському селі упродовж близько півстоліття вдалося активізувати обдарованих дітей, молодь та дорослих. Колись «Ослав’яни» їздили з концертами частіше, у тому числі у віддалені регіони Польщі, відбувався також Фестиваль української культури в Сопоті. Зараз усе залежить від грошей – із сумом констатують місцеві активісти. Найпівнічнішим місцем виступу «Ослав’ян» минулого року була Варшава, коли колектив виступав перед столичною публікою з нагоди Дня незалежності України. Культурно-національна діяльність мокрян зосереджується переважно у Підкарпатському воєводстві, хоч учасники колективу охоче відвідали б депортованих з рідних земель українців і в інших регіонах Польщі. Українців із Західної та Північної Польщі мокряни закликають: приїздіть до нас, запрошуйте «Ослав’ян» та інші колективи до себе!
Також важливою для мокрян щорічною подією була студентська мандрівка «Рейд Карпати», у рамках якої через село проходили десятки, а то й сотні українських студентів з усіх академічних осередків Польщі – різнобарвна публіка свята «Над Ославою».
Цей культурний захід набув такого значення завдяки місцевим активістам: Мажені Онишкавич та Ярославу Машлюху.
Мажена Онишканич, керівниця ансамблю «Ослав’яни», директорка початкової школи в Мокрому
Культурне свято «Над Ославою» цього року відбуватиметься 10-11 серпня.
Так, 10 серпня ми хочемо організувати день трьох ансамблів, які діють у Мокрому – аби вони провели сімейну зустріч, своєрідний пікнік, під час якого учасники зможуть зустрітись, поспілкуватися, поспівати, потанцювати, познайомити мешканців села з нашими колективами. У неділю, 11 серпня, проходитиме головний концерт «Свята над Ославою», на якому традиційно виступатимуть колективи з Мокрого: «Ослав’яни», «Співанка» та «Малинячок», у якому займаються діти з місцевої школи. Зараз в «Ослав’ян» – нова програма з бойківським та лемківським репертуаром. Ми намагаємося кожного року додати щось нове, танець або пісню.
Після цих колективів на сцену вийдуть інші ансамблі, зокрема з України, а цього року в гості приїде також колектив із Румунії. Окрім цього, у нас виступатиме місцевий польський ансамбль із Сянока.
Головною ідеєю свята є інтеграція, співпраця між сусідніми народами. На наш захід традиційно приїжджають глядачі не лише з Підкарпатського регіону, але і з інших земель. Ми хочемо показати глядачам не лише рідну культуру, а й самим краще зрозуміти культуру польську. Тому багато наших сусідів-поляків із довколишніх сіл приїжджають до Мокрого на цей чи не найбільший культурний захід в регіоні. Наше завдання – налагоджувати співпрацю між людьми, не лише тими, які проживають безпосередньо тут, але і з тими, хто приїжджає у Карпати на відпочинок.
Річка Ослава і село Мокре
«Ослав’яни» безперервно працюють уже 47 років. Це – феномен у масштабі Польщі і Європи. Цікаво, що членами колективу не є лише мокряни: на репетиції «Ослав’ян» прибувають охочі з сусідніх сіл, наприклад, Репеді.
Молодь регулярно приходить на репетиції, присвячує свій час та їздить з ансамблем на концерти. Ми дуже ними пишаємося – їхнім ентузіазмом і тим, що вони винесли з рідного дому та з пунктів навчання.
Ми тут, у Мокрому, дуже добре знаємо, що молодому поколінню треба передавати рідні традиції, культуру, що її плекали ще їхні дідусі та бабці. Участь в колективі дає учасникам можливість розвивати свої здібності. Про те, що колектив має потужний потенціал, свідчить також наша інструментальна капела – на концертах ми не використовуємо фонограму.
В «Ослав’янах» завжди відбувається щось нове, ми намагаємося змінювати репертуар, оновлюємо також костюми. Одним слово – коштів у нас не надто багато, однак якось даємо собі раду.
***
Зараз у нас немає тісного зв’язку з північними і західними українськими громадами Польщі, як це було раніше. Наприклад, студентська молодь з півночі або заходу Польщі рідше відвідує наш регіон, ніж це бувало в часи «Рейду Карпати». Однак зв’язок між нами, хоч і не таки сильний, все ж існує.
Молодь з нашого регіону зустрічається та налагоджує зв’язки зі своїми однолітками в академічних осередках Польщі – Кракові, Вроцлаві, Любліні, Варшаві. Поїздки «Ослав’ян» здебільшого зосереджуються у південному регіоні, бо сьогодні все вирішують кошти – зокрема, вони потрібні на дорогу, проживання тощо. Наші головні заходи – це регіональний лемківський фестиваль «Від Русаля до Яна» та «Лемківська ватра» у Ждині. Організатори українських культурних заходів на півночі Польщі беруть до уваги вартість доїзду, ми це розуміємо. Однак минулого року на День незалежності нам вдалося поїхати з концертом до Варшави.
7 років початкова школа в Мокрому має статус непублічної (недержавної), нею опікується товариство «Баладгора». Зараз у нас – 54 учні, а також діти у садочку. Варто зазначити, що учні 8 класу нашої школи мають найвищі показники в рейтингу результатів навчання. Одним словом, отримуючи державну субвенцію, ми якось собі даємо раду. Також ми підтримуємо тісні зв’язки з українськими школами у Перемишлі, Білому Борі, Гурові-Ілавецькому.
Ярослав Машлюх, голова гуртка Об’єднання українців у Польщі (ОУП) в Мокрому
Попри останні події, часто неприємні, наша громада залишається активною. Ми працюємо, як і раніше, а ставку робимо на дітей та молодь. Попри те, що наші молоді люди часто назавжди залишають рідне село, їдучи до великих міст вчитися та працювати. Однак ситуація не є повністю поганою, оскільки дехто з них все-таки повертається, знаходить роботу поблизу Мокрого й активно долучається до нашої діяльності – ці люди беруть участь в роботі місцевого гуртка Об’єднання українців у Польщі, ходять до ансамблів тощо. Зараз у Мокрому є три самодіяльні колективи: від наймолодших до дорослих.
До їхньої роботи ми ставимося дуже серйозно, особливо до освітньої ролі цих ансамблів, адже завдяки ним люди вивчають свою рідну лемківську, бойківську культуру.
У школі ми співпрацюємо з учителями української мови з пунктів навчання в Команчі, Репеді, Мокрому, Сяноці.
Проводячи культурні заходи на місцях, ми також заохочуємо дітей відвідувати Україну, організовуємо екскурсії, хоча часом помічаємо, що батьками здаються привабливішими для сімейних відвідин європейські чи більш екзотичні країни світу. Та все ж Україна ближча нам ментально та географічно.
***
Для нашого села студентська мандрівка «Рейд Карпати» була важливою подією.
До нас приїздили студенти з усієї Польщі, зустрічі були корисні для обох сторін. Студенти часто «таборували» на подвір’ях та стодолах мокрян. Зараз, на жаль, «Рейду Карпати» уже немає, однак з’явилися нові можливості спілкування з українською молоддю в Польщі: наприклад, у сусідній Команчі кожного року проходить церковний молодіжний табір «Сарепта», куди приїздять діти і дорослі з усієї країни.
У нас головним козирем залишається найбільший культурний захід – «Свято над Ославою». На нього також приїздять учасники з Польщі і з-за кордону. Нас обмежують, знову ж таки, кошти, на кожному кроці треба зважати на фінансування. Ми з «Ослав’янами» чекаємо на кожне запрошення, аби поїхати з зі своєю художньою програмою поза межі нашого Підкарпатського воєводства.
Наразі найважливішою, але також найбільш оптимальною в плані фінансування для нас залишається участь у «Лемківській ватрі» у Ждині.
Нам не вистачає Фестивалю української культури в Сопоті. Лісна опера була найбільш престижною українською сценою в Польщі, а час фестивалю – нагодою для зустрічей родин, які розділила акція «Вісла», адже багато мешканців виїхало звідти і тепер живуть на півночі Польщі.
Однак ми не нарікаємо. Коли є бажання зустрітися і працювати для громади – для цього завжди знайдуться можливості.
Фото надано Ярославом Машлюхом
