80 років тому:
7.10.1944 – на присілку Майдан між селами Дернів і Тадані на Львівщині в бою з батальйоном НКВС загинув Зиновій Мазуркевич-«Влодко; Нечипір», поручник УПА. Закінчив 7-річну народну школу, однорічний курс садівничо-господарської школи в с. Милування (Тисменицький район), записався на заочний курс бухгалтерії в Українському технічно-господарському інституті в м. Подєбради в Чехії (1937). З юнацьких років член ОУН, забезпечував зв’язок та пересилання підпільної літератури на Волинь. Районний провідник ОУН північної Радехівщини (1937-1938). Заарештований польською поліцією (12.1938), з початком Другої світової війни вийшов на волю (09.1939). Як колишній політв’язень перейшов в зону німецької окупації. Батька енкаведисти стратили за доносом комуністів Зарубія і Пачковського. Легіонер батальйону «Нахтігаль» (05.1941), після його розформування вояк 201-го Шуцманшафтбатальйону. По завершенні контракту повернувся на Радехівщину (12.1942), провадив військовий вишкіл членів ОУН. Бунчужний сотні «Трембіта» Української народної самооборони (літо 1943). Наприкінці 1943 скерований на Львівщину для створення відділів УПА, співпрацівник шефа штабу Львівської ВО «Буг» Мирослава Онишкевича-«Ореста». Другий заступник командира куреня УПА під командуванням Тараса Онишкевича-«Галайди». Керівник ІV-го (організаційно-персонального) відділу військового штабу ВО «Буг» (04.1944). В боях поранений в руку. Наказом Головного військового штабу УПА (23.09.1944) Мазуркевичу присвоєно ступінь хорунжого. За радянськими документами в тому бою загинуло 40 повстанців, з документів УПА відомо про 14 загиблих. Наказом ГВШ УПА посмертно підвищений до ступеня поручника УПА. Народився у с. Стоянів на Львівщині 1919.
