110 років тому:
12.04.1916 – у с. Нова Кам’янка на Львівщині, народився Зенон Злочовський – священник УГКЦ, митрофорний протоієрей, композитор.
Батьки Іван та Францішка були вчителями; в часи визвольної боротьби батько був старшиною Української Галицької Армії, тож змалку Зенон отримав патріотичне виховання. Зацікавлення музикою виникло під впливом парохів о. Віктора Сиротинського та о. Василя Кулинича. Вже у Раві-Руській, куди переїхав з батьками (1931), хлопець диригував шкільним хором.
Навчався у Перемишльській духовній семінарії (1935-1939). 16 червня 1940 року в Ярославі єпископом Григорієм Лакотою рукоположений на священника (в літературі інколи помилково подається 1939 рік і єпископ Йосафат Коциловський). У 1940-1944 роках, у період німецької окупації, душпастирював у селах Нижня і Вижня (Верхня) Тарнава (Турківський повіт), Тісна (Ліськівський повіт), Команча, а у 1944-1947 роках – у Явірнику Руськім (Східна Лемківщина). Після депортації українців із Закерзоння – капелан сестер Самаритянок у Фішові біля Варшави. Три роки вивчав композицію і контрапункт у Варшаві під керівництвом о. Генріха Новицького (за літературними даними). Водночас разом з о. Василем Гриником намагався надавати духовну опіку українцям, розпорошеним по різних місцевостях Польщі, які на той час для комуністичного режиму негласно були «ворогами народу».
У 1953 році переїхав до Познані, де чотири роки вивчав солоспів у Вінцента Новаковського. У 1958 році повернувся на Лемківщину, де поряд із душпастирським служінням почав творити власну музику. В літературі також подається, що служив в українських парафіях у містах Вроцлав (1968-1977), Ополє (1968-1976), Лєґніца (1974-1976) і Ґлівіце (1975-1976). Перебував під постійним наглядом з боку польських спецслужб, неодноразово змушений був вислуховувати «профілактичні бесіди», а фактично – погрози в кабінетах Служби безпеки (Służba Bezpieczeństwa). Постійні залякування та психологічний тиск спричинили погіршення стану здоров’я, через що наприкінці 1977 року змушений був емігрувати до Канади, а звідти того ж року переїхав до США. Від 1979 – парох церкви св. Архистратига Михаїла у Дженкінтауні (поблизу Філадельфії). Крім душпастирського та місійного служіння, активно долучився до громадської та освітньої праці: організовував концерти та мистецькі вечори, навчав хори, вчителював в українських школах, був активний у русі «За український патріархат».
За оцінками дослідників вважається новатором у царині духовної музики. Його творчий спадок складає 37 томів рукописів церковної музики і 1 том концертної музики (понад 8 тисяч нотних сторінок): 88 літургій для чоловічого, жіночого і мішаних хорів, твори сакральної музики, світські твори та солоспіви, зокрема народні пісні та пісні на слова Тараса Шевченка. Від 2002 року архів о. Злочовського зберігається в Інституті літургійних наук УКУ (Львів).
Помер у Філадельфії 1994.
