40 років тому:
17.02.1986 – у с. Ямна (Яремче) Івано-Франківщині в приватній садибі о. Івана Бойка в присутности господаря хати о. Івана, ректора катакомбної духовної семінарії УГКЦ о. Михайла Косила, активних учасниць підпілля п. Марії Щербан із с. Цуцилів та п. Євдокії Шкрум з с. Стримба єпископ підпільної Церкви Софрон Дмитерко хіротонізував на священиків Івана Качанюка та Михайла Багрія.
На той час попри економічні та політичні негаразди імперія СРСР була ще великою світовою потугою і всі її репресивні органи діяли ще винятково справно та доволі ефективно у поборюванні політичного й релігійного інакодумства. Тоді ще майже нікому не спадало на думку, що ця світова потуга незабаром може раптово розвалитись тож катакомбна УГКЦ готувалась ще не одне десятиліття діяти у жорстких умовах підпілля, вишколюючи та настановляючи все нових і нових душпастирів. Духовний подвиг підпільного священика не обіцяв жодної «людської винагороди» «за працю», але навпаки був пов’язаний з повсякчасною небезпекою переслідувань, ув’язнення або навіть й смерти. Та все ж в тих непростих умовах постійно знаходились люди готові йти на найвищі жертви заради Бога та України.
