80 років тому:
5.10.1945 (за даними курінного УПА Олексія Брися 25.08.1945) – у Лук’янівській в’язниці в Києві розстріляний Юрій Стельмащук-«Грім; Горкун; Кайдаш; Рудий», організатор УПА на Волині та Берестейщині, хорунжий УПА. Старша сестра Ганна була провідницею жіночої ланки ОУН на Волині (загинула разом із 5 побратимами підпільниками в бою з НКВС у с. Вишків під Луцьком 22.05.1941), батьки репресовані у 1941. Закінчив Луцьку гімназію (1935-1939). У травні 1939 разом із двоюрідним братом Степаном і ще кількома учнями гімназії заарештований польською поліцією за підозрою у членстві в ОУН, проте через брак доказів у липні 1939 відпущений на волю. На початку радянської окупації Західної України працював секретарем сільради в рідному селі, 3 місяці заочно навчався у Львівському університеті, проте через загрозу арешту НКВС у січні 1940 перейшов кордон в німецьку зону окупації і з квітня продовжив навчання у Холмській гімназії, де у грудні 1940 екстерном склав іспити про здобуття середньої освіти.
Член ОУН (1940). В лютому 1941 пройшов вишкіл організаційних референтів ОУН та військовий вишкіл у Німеччині (м. Бранденбург та Нойгамер). Перед початком німецько-радянської війни 16.06.1941 у складі диверсійно-розвідувальної групи ОУН прибув в Ужгород, а 2.07.1941 – до Львова, звідки вирушив до Житомира. У серпні 1941 повернувся на Волинь, військовий референт молодіжної парамілітарної організації ОУН «Січ», здійснив два вишколи у Луцьку (60 осіб) та в Ковелі (100 осіб). Після масових арештів німецькими окупантами членів ОУН перейшов у підпілля. Військовий референт Луцької (12.1941-01.1942) та Ковельської округи ОУН (02.1942-03.1942), координував збір на нагромадження зброї, проведення військових вишколів. Організатор збройних відділів УПА у Волинській та Берестейській областях (від березня 1943).
Командир загону «Озеро» чисельністю 410 стрільців (06.1943-10.1943), командир ВО-3 «Турів» (11.1943-10.1944). Брав участь в боях проти польських та радянських партизан, німецьких військових та поліційних підрозділів, один із командирів захоплення містечок Колки та Камінь-Каширський. Організатор переходу відділів УПА через лінію фронту в запілля Червоної армії. Командир Західної ВО «Завихост» (З’єднані групи № 33) (11.1944-01.1945), заступник крайового провідника ОУН на Волині. Після наради крайового керівництва ОУН мав виїхати на перевірку Волинської, Пінської та Брест-Литовської областей, проте захворів на тиф і в районі с. Яйно, нині с. Піщане Камін-Каширського району схоплений НКВС (26.01.1945). З огляду на високе становище в УПА допит хворого і пораненого Стельмащука проводив заступник народного комісара внутрішніх справ УРСР Тимофій Строкач.
До сьогодні між істориками немає однозгідної думки чи погодився «Рудий» на співпрацю з органами НКВС. Більшість аргументує, що Стельмащук приводив оперативників на уже не діючі пункти зв’язку та не надав конкретних свідчень про керівництво ОУН та УПА. Натомість інші нечисленні дослідники все ж твердять, що саме свідчення Стельмащука дали можливість органам держбезпеки УРСР розробити операцію з пошуку та ліквідації командувача УПА-Північ Дмитра Клячківського-«Клима Савура» (загинув на Оржівських хуторах 12.02.1945). Від його імени масовим тиражем (близько 70 тисяч примірників) випущено листівку до командирів та стрільців групи «Завихост» із констатацією безперспективности подальшої боротьби та закликом скласти зброю. В підпіллі з великим сумнівом поставилися до автентичности написаного і вважали листівку провокацією. В одному з видань УГВР зазначалося, що «заява Рудого – вигадана від початку і до кінця» і, що «більшовицькі окупанти скористалися з того, що в їх руках перебував хворий на тиф видатний командир УПА й самі написали від його імени потрібну ним заяву». Також дослідники звертають увагу, що в тесті використано не характерні для нього терміни та звороти. Правда в квітні 1945 чекісти змусили Стельмащука особисто виступити перед селянами на півтора десятка мітингів у райцентрах і селах Волині про «ворожу діяльність ОУН і УПА та їх зв’язок з німецьким фашизмом». Під час виступу Стельмащука перед односельцями, ті були подивовані не властивою для нього загальмованістю мови. Та попри це, оскільки результати «розробки» Стельмащука виявилися надто скромними керівництво НКВС вирішило позбутися командира УПА. 8.06.1945 слідчий НКВС Кузьмін виніс постанову на арешт Стельмащука, а 6.08.1945військовий трибунал у Києві засудив його до вищої міри покарання. Місце поховання невідоме. Народився у с. Коршів на Волині 1920.
