130 років тому:
9.01.1895 – на хуторі Гаї Ходорковські (адміністративно входив в склад Тернополя) народився Володимир Чубатий, священник УГКЦ (1921), громадський діяч. Закінчив українську гімназію в Тернополі (1914). Навчався в Духовній семінарії у Львові (1917-1921). Одружився із Мартою Сеньківською (1921). Душпастирював у селах Тернопільщини, адміністратор, відтак парох с. Шупарка Борщівського повіту (1930-1946), Кудринецький декан (1940-1946; на той час Станіславська єпархія). У с. Шупарка зумів об’єднати розрізнені до того групи селян навколо церкви та національної ідеї, ініціював створення осередків «Сільського господаря» та «Самодопомоги». З початком війни у 1941 волею випадку уникнув арешту: на той час, коли енкаведисти прийшли вбити священника виїхав до родини у с. Великі Гаї. Під час другої більшовицької окупації категорично відкидав ультимативні постійні вимоги перейти в державне московське православ’я. Перед арештом в одній із проповідей прилюдно засвідчив парафіянам: «Одна лиш смерть може звільнити мене від присяги, яку я зложив Богові і нашому Митрополитові». Заарештований на Різдво під час Літургії в церкві 7.01.1945. Засуджений на 15 років каторги, спочатку вивезений до м. Джезказган у Казахстані, відтак до Воркути. Помер у Воркуті 1949. Похований на тюремному цвинтарі. Його старша сестра Теодозія була дружиною о. Семена Стецька і матір’ю провідного діяча ОУН Ярослава Стецька. У 2001 розпочато беатифікаційний процес о. Володимира Чубатого.
