100 років тому:
23.01.1926 – у с. Лісковець на Закарпатті народився Василь Ґурдзан, в’язень радянських тюрем, правозахисник. З 1944 навчався в Ужгородському педагогічному ліцею. У 1946 в числі більш як 30 заарештованих за підпільну діяльність в організації «Закарпатоукраїнські повстанці». Засуджений на 10 років ув’язнення та 5 років позбавлення прав. Після звільнення працював художником Міжгірського будинку культури. 1957 місцева газета звинуватила, що радянська влада йому все дала, а він малює образи. На знак протесту надрукував на друкарській машинці 30 листівок і розповсюдив по школах району – обійшлося викликом до прокурора. З 1963 навчався у Київській вищій образотворчій школі, увійшов в коло шестидесятників, активно розповсюджував самвидав. Неодноразово в його помешканні проводили обшуки, викликали на допити в КҐБ, затримували і доставляли в міліцію. Співорганізатор Українського культурологічного клубу (1988), Товариства політв’язнів та репресованих (1989), дев’ять років виконував обов’язки заступника голови Товариства політв’язнів, заступник редактора журналу «Зона». 1997 жорстоко побитий невідомими за те, що відповів їм українською мовою, після чого тяжко хворів. Помер у Києві 2001.
