30 років тому:
31.12.1995 – у с. Підлужжя на Івано-Франківщині помер Василь Долішній. Від 13-ти років зв’язковий УПА. У 1946 заарештований НКВС та, як неповнолітній, засуджений до 10 років ув’язнення та 5 років поразки у правах. 1954 звільнений за амністією. Закінчив заочний відділ Івано-Франківського інституту нафти й газу. Використовуючи часті відрядження Україною активно розповсюджував самвидав. Заарештований (21.02.1972) і засуджений до 7 років таборів суворого режиму та 3 років заслання. В таборах Мордовії, Пермської области, Сибіру постійний учасник акцій протесту політв’язнів, за що постійно піддавався покаранню карцером. Познайомився і був у близьких стосунках з Василем Стусом, В’ячеславом Чорноволом. В ув’язненні захворів на туберкульоз. Звільнений 12.12.1984, проте вже у липні 1984 фальшиво звинувачений у нападі на міліціонера та засуджений до 3 років позбавлення волі (як на глум на той час мав руку в гіпсі). В період падіння комуністичного режиму член Української Гельсинської Спілки (02.1989), співзасновник Всеукраїнського товариства політв’язнів і репресованих (3.06.1989) та Української Республіканської партії (29.09.1990), член Ради УРП і голова Контрольно-ревізійної комісії. Організатор зборів і мітингів, відновлення та освячення могил вояків УПА. Народився у с. Підлужжя 1930.
