В’ячеслав Левандовський – творець української мультиплікації (60 років тому)

04_18_Левандовський 01

60 років тому:

18.04.1962 – у Москві помер В’ячеслав Левандовський, кінорежисер, художник-мультиплікатор, сценарист, винахідник, один із засновників української анімації. Батько почесний громадянин Києва, директор гімназії. Навчався на хемічному відділі Київського університету (1917; не закінчив), в балетній школі, Київському музично-драматичному інституті, закінчив Київську академію мистецтв (1920-1922). Вже до закінчення навчання в Академії мистецтв працював художником у київських театрах і видавництвах. 1925 влаштувався художником на Одеській кінофабриці, 1926 очолив відкриту за його ініціативою мультиплікаційну майстерню і вже 1927 випустив перший український анімаційний фільм «Казка про солом’яного бичка» (не зберігся). У цьому фільмі виступив як автор сценарію, оператор, режисер, художник-аніматор, а також як винахідник, конструюючи площинні маріонетки, станки для зйомки та власної конструкції кіноапарат. При цьому працювати довелось з «чистого аркушу», оскільки в СРСР ще не було мультиплікаційних кіностудій. Цього ж року зняв анімаційний фільм «Українізація», присвячений запровадженню української мови як офіційної в державному апараті, який невдовзі визнаний шкідливим і заборонений. Невпинно експериментував та напрацьовував нові технології мультиплікації. 1928 повернувся до Києва й екранізував українську казку «Казка про білу хазяєчку та мишу-лиходієчку», також заборонену через наявні в ній «тенденції куркульської ідеології». У 1929-1930 працював над створенням першого українського звукового анімаційного фільму «Тук-Тук і його приятель Жук» з продовженням «Тук-Тук на полюванні», які знову ж через «буржуазно-націоналістичні тенденції» не зміг закінчити (у 1935 реалізували учні). Від початку 1930-х через постійні звинувачення партійної цензури в зйомці «буржуазно-націоналістичних» фільмів перейшов на створення науково-технічних стрічок. За якийсь час знову переїхав до Одеси, проте й це не рятувало від ідеологічного тиску, тож щоби уникнути репресій 1936 переїхав до Москви, де на студії «Мосфільм» працював як аніматор та режисер лялькового кіно. Ще одна причина вимушеної еміграції з України полягала в тому, що на «провінції» місцеві керівники не були зацікавленими у виробництві маленьких але трудомістких стрічок. Народився у Києві 1897.

04_18_Левандовський 02 04_18_Левандовський 03 04_18_Левандовський 04

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа