80 років тому:
11-15.07.1944 – біля с. Сприня на Львівщині, на території контролюваній УПА, зібрались представники різних політичних партій та угруповань з усіх регіонів України. Внаслідок складних 5-денних дискусій та нарад було створено всеукраїнський представницький орган політичного керівництва національно-визвольною боротьбою українського народу – Українську Головну Визвольну Раду. В роботі I Великого Збору УГВР взяло участь 20 осіб, які творили надзвичайно широкий спектр різноманітних політичних та соціально-економічних думок та поглядів. Характерно, що лише 8 делегатів із 20 були членами ОУН. Ще 5 осіб (не члени ОУН) з різних причин не змогли прибути на Збір. У висліді роботи Збору було напрацьовано і схвалено важливі програмні документи: “Тимчасовий устрій УГВР”, “Платформа УГВР”, “Універсал УГВР”. Також прийнято текст присяги вояка УПА та сформовано керівні органи УГВР. У тодішніх умовах продовження світової війни цей чин мав винятково важливе значення – на власній етнічній території постав легітимно сформований найвищий орган Воюючої України, який єдиний мав законні підстави репрезентувати українську націю.
Ідея створення такого понадпартійного всеукраїнського політичного органу зародилась раніше, проте в умовах військових дій та розгортання партизанської боротьби на її підготовку та реалізацію необхідний був час. Ініціатором створення УГВР була УПА. Головна Команда УПА добре усвідомлювала, що перетворити локальну партизанську війну на загальноукраїнську національно-визвольну боротьбу можна лише за умови об’єднання усіх політичних сил, які стояли на ґрунті державної самостійности та соборности України. Реалізація цієї ідеї полегшувалась тим, що її промотор – Українська Повстанська Армія – від своїх початків формувалась як понадпартійна загальнонаціональна армія. Розробка плану створення УГВР розпочалась у кінці літа – на початку осені 1943 р., а конкретна підготовча робота – у березні 1944 р. із створенням Ініціативного комітету в кількості 9 членів на чолі з Л. Шанковським. Робота комітету проводилась в умовах суворої конспірації.
Як підпільний уряд України УГВР постійно перебував на українській землі, керуючи національно-визвольною боротьбою українського народу аж до початку 1950-х років. Майже усі члени УГВР в Україні загинули або були заарештовані, і тільки на еміґрації Закордонне Представництво УГВР продовжувало свою працю. ЗП УГВР було утворене у 1945 р. і відразу розгорнуло широку діяльність по інформуванню держав вільного світу про стан визвольної боротьби в Україні, організовувало допомогу рейдуючим на Захід відділам УПА, підтримувало контакти з національно-визвольним рухом в Україні, згодом публікувало матеріали “самвидаву” та інформувало світову спільноту про дисидентський рух.
