80 років тому:
9.01.1945 – у с. Велика Горожанна на Дрогобиччині (нині Львівщині) відбувся великий бій між військами НКВС (1600 військовиків) за підтримки артилерії, 3 танків і 2 літаків та групою повстанців ВО-2 УПА Захід: сотня «Зубри-1» (командир Петро Чемерис-«Горлоріз; Дир»), сотня «Ведмідь» (командир Петро Лагода-«Громовий»), сотня кущових боївок (командир Василь Росяник-«Водяний»). Карателі атакували повстанців під час відпочинку в часі переходу в інший район. Для прориву сили УПА розділено на дві маршеві колони, яким наказано виходити в різних напрямках, а для прикриття їх руху залишено дві чоти, які мали вступити в бій з облавниками та затримати їх просування. Попри велетенську перевагу в особовому складі та техніці ворог у 8-годинному бою з горсткою повстанців зазнав дошкульних втрат, але так і не зумів розгромити партизанські відділи. Вбито 304 (в т.ч. командир батальйону майор НКВС разом з жінкою, капітан і кілька лейтенантів) та поранено 90 енкаведистів, знищено 11 автомашин, одну танкетку і один танк. З боку УПА загинуло 27 (в т.ч. курінний політвиховник Юрій Віщун і сотенний політвиховник «Чорноморець») та поранено 20 повстанців. Озвірілий ворог у помсту за поразку спалив село, розстрілював беззбройних селян, здійснював масові облави в навколишніх селах. Полеглих героїв селяни поховали на цвинтарі в братській могилі, яку доглядали впродовж усього періоду комуністичного окупаційного режиму.
80 років тому:
9.01.1945 – у с. Чайковичі на Дрогобиччині (нині Львівщині) підпільники ОУН в будинку селянина Тимковича вбили дільничного інспектора міліції Шевченка, який тут замешкав. Самого господаря, попри те, що у 1939-1940-х був головою колгоспу, та був радянським активістом повстанці не зачепили. Проте наступного дня його без слідства та суду розстріляла група працівників райвідділу НКВС на чолі з начальником міліції Побувальцевим. Відтак, як ординські завойовники, енкаведисти спалили у селі 9 дворів, у тому числі трьох родин військовослужбовців, та зайнялись звичним для себе мародерством.
