10 років тому:
6.01.2015 – у Львові помер Олексій Брись-«Остап», командир куреня УПА ім. Сагайдачного ВО «Турів». Закінчив польську школу в Рачині, навчався в гімназії у Горохові, завершив здобуття середньої освіти за радянської влади. Вступив на фельдшерський факультет Львівського медичного інституту, проте з початком німецько-радянської війни перервав навчання. За німецької окупації викладач фізкультури в Горохівській гімназії, за завданням ОУН службовець уряду праці («арбайтзанц»), де здійснював прихований саботаж вивезенню українців на роботу в Німеччину. З вересня 1942 у підпіллі. Працівник штабу УПА групи «Північ» (літо 1943), курінний УПА на Горохівщині ВО «Турів» (від листопада 1943); станом на 1944 курінь «ім. Сагайдачного» складався з 4 сотень. 21 березня 1943 курінь атакував райцентр Горохів та звільнив ув’язнених. 4 квітня 1943 на дорозі Горохів-Берестечко біля Любачівського лісу дві чоти куреня із засідки розгромили колону жандармів із 8 вантажних та 2 легкових автомашин, взяли в полон начальника горохівської жандармерії Гампеля і згодом розстріляли. З боку УПА загинув один стрілець. Цього ж 4 квітня сотня під командуванням О. Брися-«Остапа» розгромила німецький концтабір у с. Любачівка та звільнила полонених; в двогодинному бою знищено 43 німецьких солдат та польських поліцаїв, загинуло 6 стрільців УПА, коменданта табору прилюдно розстріляно. У вересні 1943 чота А. Марценюка-«Берези» звела нерівний бій з німецькими окупантами біля Загорівського монастиря. Крім німецьких поліційних та каральних підрозділів курінь провадив також бої з радянськими партизанами. У лютому 1944 захоплений у полон радянськими спецслужбами. Засуджений до 10 років виправно-трудових таборів. Ув’язнення відбував у Печорлазі та Мінлазі, звільнений у жовтні 1953. Закінчив Ленінградський гірничий інститут (1957). Працював на шахтах міст Інта й Воркута (до 1995). Співорганізатор та заступник голови товариства «Україна» у Воркуті. Учасник Першого конгресу українців у Московії. Член української всесвітньої координаційної ради. Похований в Івано-Франківську. Народився у с. Рачин на Волині 1921.
Старший брат закатований гестапо, молодший загинув в боях з НКВС. Батько, матір і бабуся перебували в німецькому концтаборі, а з приходом більшовиків – в радянському. Батько помер в Казахстані, мати – у Воркуті. Дружина вислана на 10 років до Норильська.
