140 років тому:
15.03.1882 – у м. Косів на Івано-Франківщині помер Олекса Бахматюк (Бахметюк), найвидатніший мистець-гончар з Гуцульщини. Гончарству навчався у батька (виготовляв переважно неполив’яний посуд), пізніше – у відомого косівського майстра П. Баранюка. Неодноразово обирався керівником місцевого гончарного цеху, а косівчани двічі обирали бургомістром. Учасник Міжнародної виставки у Відні (1873), Крайовій рільничій та промисловій виставці у Львові (1877), Етнографічній виставці у Коломиї (1880). На львівській виставці отримав перше місце, нагороджений «медаллю заслуги» і п’ятьма золотими дукатами, на виставці в Коломиї нагороджений золотою медаллю від цісаря Франца Йосифа, а кахлеву піч придбав цісарський двір і вивіз до Відня. У 1879 дирекція Львівського міського музею художнього промислу замовила в майстра велику кількість різних виробів – нині це найбільша збірка творів Бахматюка, а у 1912 музей НТШ у Львові закупив кахельну піч. Про майстра писали місцеві та закордонні видання. Зробив великий вплив на подальший розвиток гончарства на Гуцульщині та Покутті. Творчий доробок складає майже тисячу виробів декоративно-ужиткової кераміки, близько 150 кахлевих печей (одна піч від 24 до 68 кахлів). Зберігаються твори у музеях Косова, Коломиї, Львова, Києва, Відня, Варшави, Кракова, Ланцута, Бухареста, Будапешта, Праги, Торонто, Москви, Петербургу та у приватних колекціях. У Національному музеї Гуцульщини та Покуття зберігається 57 творів та 302 кахлі. Народився у Косові 1820.
